Я переконана, що стереотипи, як і будь-яка морально-етична категорія, не можуть бути розцінені однозначно, оскільки їх уплив може носити як позитивний, так і негативний характер.
З одного боку, за певних умов загальноприйнята поведінка виявляє глибинну людську сутність. Коли людина виконує ті чи інші дії, які не мають чітко вираженого практичного призначення, як-от знімання капелюха при зустрічі чи дарування квітів учителю, вона таким чином надає собі самій докази приналежності до людства, а не просто до одного з видів земної фауни. У повісті Антуана де Сент-Екзюпері «Військовий льотчик» пілоти однієї ескадрильї вже розгромленої французької армії продовжують проводити розвідувальні польоти над ворожою територією. Вони повністю усвідомлюють, що їх дії беззмістовні і вкрай небезпечні для них самих, однак не припиняють літати, тому що таким чином підтримують у собі почуття власної гідності й національної гордості, віру в майбутню перемогу.
З іншого боку, людство розвивається, опановує новітні технології, відкриває небачені раніше можливості, у зв'язку з чим змінюються й погляди. Багато установок, які визначали поведінку в минулому, сьогодні неактуальні й навіть неприпустимі. До таких я зараховую визначення ролі жінки в країнах Близького Сходу. У Саудівській Аравії, до прикладу, й сьогодні існує традиція, за якою жінка не має права без дозволу чоловіка, брата чи навіть сина виїжджати за кордон чи просто виходити на вулицю, а тим більше - влаштуватися на роботу. Через неприйнятність такого шаблону поведінки в сучасному житті одна юристка створила додаток, який дає змогу жінкам дізнатися про свої права. До прикладу, в Ірані є багато рухів, які існують в Інтернеті. Один із них є спрямований на те, що жінки не зобов'язані носити хіджаб, і він має назву «Моя маленька свобода».
Таким чином, визначаючи роль стереотипів для сучасної людини, приходимо до висновку: не можна відмовитися від тих усталених поглядів, які роблять із нас благородних людей, але слід викорінювати шаблони, які принижують когось чи обмежують чиїсь можливості.
Объяснение:
Я переконана, що стереотипи, як і будь-яка морально-етична категорія, не можуть бути розцінені однозначно, оскільки їх уплив може носити як позитивний, так і негативний характер.
З одного боку, за певних умов загальноприйнята поведінка виявляє глибинну людську сутність. Коли людина виконує ті чи інші дії, які не мають чітко вираженого практичного призначення, як-от знімання капелюха при зустрічі чи дарування квітів учителю, вона таким чином надає собі самій докази приналежності до людства, а не просто до одного з видів земної фауни. У повісті Антуана де Сент-Екзюпері «Військовий льотчик» пілоти однієї ескадрильї вже розгромленої французької армії продовжують проводити розвідувальні польоти над ворожою територією. Вони повністю усвідомлюють, що їх дії беззмістовні і вкрай небезпечні для них самих, однак не припиняють літати, тому що таким чином підтримують у собі почуття власної гідності й національної гордості, віру в майбутню перемогу.
З іншого боку, людство розвивається, опановує новітні технології, відкриває небачені раніше можливості, у зв'язку з чим змінюються й погляди. Багато установок, які визначали поведінку в минулому, сьогодні неактуальні й навіть неприпустимі. До таких я зараховую визначення ролі жінки в країнах Близького Сходу. У Саудівській Аравії, до прикладу, й сьогодні існує традиція, за якою жінка не має права без дозволу чоловіка, брата чи навіть сина виїжджати за кордон чи просто виходити на вулицю, а тим більше - влаштуватися на роботу. Через неприйнятність такого шаблону поведінки в сучасному житті одна юристка створила додаток, який дає змогу жінкам дізнатися про свої права. До прикладу, в Ірані є багато рухів, які існують в Інтернеті. Один із них є спрямований на те, що жінки не зобов'язані носити хіджаб, і він має назву «Моя маленька свобода».
Таким чином, визначаючи роль стереотипів для сучасної людини, приходимо до висновку: не можна відмовитися від тих усталених поглядів, які роблять із нас благородних людей, але слід викорінювати шаблони, які принижують когось чи обмежують чиїсь можливості.
Объяснение:
Відомо, що життя — найбільша цінність не лише окремої людини, а й усього суспільс-тва. Проте є чимало людей, зокрема й молодих, які, отримуючи певну тимчасову насолоду, самі шкодять своєму життю та здоров’ю, уживаючи алкоголь, наркотики, палячи тютюн тощо, та ще хизуються тим, що такі сучасні й цікаві для певних товариств. То чи є життя насправді найвищою цінністю для людини? А як уважаєте Ви? Підтвердьте або спростуйте твердження: «Життя— найвища цінність», насправді життя — найвища цінність. Майже всі знають цю тезу, але усвідом¬лює її не кожен. Про життя і здоровий іб життя у нашого народу є чимало прислів’їв і приказок: «Найбільше багатство — життя»; «У здоровому тілі -— здоровий дух»; «Хто про здоров’я дбає, тому і Бог помагає». Газетні кіоски і книжкові лотки переповнені літературою про різноманітн оздоровлення. Проте інколи складається враження, що люди, тільки захворівши, розуміють, що позба¬влені чогось надзвичайно важливого в житті. Особливо молодь, яка марнує своє здоров’я, уживаючи наркотики, алкоголь, курячи тютюн. Динамічний ритм сучасного життя, постійні стреси теж, на жаль, не сприяють зміцненню здоров’я людини. В останні роки люди усе більше розуміють, що найкращі ліки може дати лише сама природа. Тому намагаються перебувати в гармонії з природою, шанобливо ставитися до неї, використовуючи її багатства. Переконані, що саме перебування на природі значно покращує настрій, самопочуття люди¬ни, підвищує захисні сили організму. Ідею гармонії людини і природи проголошують у своїх творах і чимало майстрів слова: М. Коцю¬бинський у повісті «Тіні забутих предків», Леся Українка у драмі-феєрії «Лісова пісня», О. Довженко у кіноповісті «Зачарована Десна» та інші. Побажанням здоров’я люди закінчують свої розмови, вітаючись, бажають одні одним переду¬сім здоров’я. Усе це ще раз підкреслює незаперечну важливість здоров’я для життя людини. Отже, твердження «Життя — найвища цінність» є правдивим; хочеться тільки, щоб людина починала замислюватись над своїм здоров’ям не тоді, коли захворіє, а значно раніше. Адже не так важко дотримувати режиму, щодня робити зарядку, стежити за вчасним і раціональним харчуван¬ням. Тож берегти здоров’я слід змолоду, адже це найбільше багатство людини