Объяснение:
Рід, відмінок і число прикметника визначаються по закінченню та питанню.
Закінчення - ий,ій - це чол.рід (червоний, синій),
закінч. -а,я - жіноч. р. (червона, синя),
е,є - середній р. (червоне, синє) Це все закінчення прикметників у однині.
Закінчення - і,ї - це множина (червоні, сині, безкраї).
Це все закінчення називного відмінка.
А далі тобі просто треба провідміняти ці прикметники і запам"ятати їх питання та закінчення у різних відмінках.
Називний відмінок - який? червоний, синій
Родовий відм. - якого? - червоного, синього
Давальний - якому? - червоному, синьому
Знахідний - який? якого? - червоний, синій (якщо іменник при прикметнику неістота: я знайшов червоний олівець), червоного, синього (якщо іменник при прикметнику істота),н-д: Ми знайшли червоного Діда Мороза. :-)
Орудний - яким? - червоним, синім
Місцевий -на якому? на якім? - на червоному (на червонім); на синьому (на синім)
ответ:Картина В. Климка «Туман на Поліссі» розкриває перед нами небачену до цього красу Поліського краю, налаштовує на ліричний лад, дарує можливість отримувати насолоду від життя кожної миті, відшукуючи щоденно диво серед звичайних, буденних днів.
Дивлячись на цей витвір мистецтва, одразу відчуваєш прохолоду літнього ранку, яка незважаючи на густющий туман, буває такою бажаною цією гарячою порою року. Контрастно, поряд з сивим туманом, що охопив змальовану галявину, виглядає блакитно-чисте, в деяких місцях ледве рожеве небо. На ньому ні хмаринки, здається ось-ось визирне ранкове, привітне сонечко і засяє своїми барвами.
Та поки що, розглядаючи картину, ми бачимо «закутану» у туман картину природи, яка манить своєю чистотою та недоторканістю. Зелена ковдра з густої трави, справляє враження, що тут ще не було людей і глядач, перший, кому відкрилася ця земна краса. Каміння, зображене на картині, доповнює це враження, схиляючи до думки, що таким воно було на протязі декількох століть і ніякі природні катаклізми не торкнулися цієї місцевості.
З обох боків картини височіють старі, кремезні дерева. Видно, що вони були свідками історії та знають багато таємниць цієї місцевості. Немов руки, тягнуться до землі їхні гілки, а крони – до сонця, адже життя прекрасне і воно продовжується.
Соковитою зеленню майорять кущі, які художник намалював між деревами. Вони стоять пересторогою на шляху до озера, зображеного на задньому плані картини. Озеро заросло травою і його води здаються похмурими та безрадісними.
Сама природа виступає живою істотою в цьому пейзажі. Дивишся, і здається, що зараз все прокинеться, оживе. На зміну Поліському затуманеному літньому ранку прийде новий, яскравий день.
Объяснение: