Осінній парк.
Одного разу ми з батьками пішли гуляти у парк. Уранці природа ще спала і навкруги панувала тиша.
Ми вийшли на простору галявину. Там на прив*ялій траві блищали дощові краплини, мов сльози, а над нами пролітали великі кучеряві хмари. Посеред поляни розмістився самотній дуб, від якого доносився стукіт дятла. Поруч з дубом, в опалому пожовклому листі, шурхотіла білочка, в пошуках жолудів. Довкола галявини стояли притихлі берізки. В похмурий день особливо чітко виділялись їх чіткі білі стовбури.
І раз від разу було чути стрекотання сороки-білобоки, яка ніби розказувала про наближення зими. І всю цю красу вкриє пухким білим снігом.
Всі гравці стають у однієї умовної лінії (наприклад стіни) - дуже зручно. Вибирається що водить. Він говорить:
Гуси-гуси
Команда відповідає:
Га-га-га
водящий:
Їсти хочете?
Команда:
Да-да-да
водящий:
Ну летіть!
Команда:
Нам не можна.
Сірий вовк під горою,
Не пускає нас додому.
водящий:
Ну летіть як хочете, тільки крила бережіть!
Після цього вся команда перебігає за другу умовну лінію (або до іншої стіни ). Водящий намагається зловити ( а саме схопити і утримати) якого-небудь гравця або навіть двох. Той, кого піймали, приєднується до водящему, і все повторюється спочатку, але ловлять уже два гравці решти. Гра продовжується до тих пір, поки неспійманих не залишиться один "гусак" - цей гравець і вважається виграв.