ответ:
для того, щоб постійно вдосконалюватися і покращувати якість свого життя необхідно мати терпіння. тільки будучи наполегливим і терплячим, можна досягти бажаного. як навчитися терпінню, чому це так складно і яким чином терпіння може в житті, розповімо далі. ми вже звикли до того, що темп життя в сучасному світі дуже високий. продукти швидкого приготування, готові суміші, фастфуд, моментальне фото — все це програмує людину на негайне отримання результату. ми настільки відвикли терпіти і чекати, що вже навіть не можемо уявити собі, що не отримаємо винагороду відразу. це нас обурює і дратує. але, насправді, тільки той, хто володіє терпінням, отримує все, що захоче. кожна успішна людина знає, що його успіх — це результат щоденної наполегливої роботи, а не просто вдача чи незрівнянний талант. роки важкої праці часто непомітні оточуючим, і вони поспішають приписати всі заслуги процвітаючої людини щасливій зірці, виправдовуючи таким чином свої невдачі і відсутність досягнень. найлегше списати чужий успіх на вдалий збіг обставин і продовжувати мріяти про нездійсненне. якщо ви замислили якусь справу, не здавайтеся при першій же невдалій спробі. шукайте інші шляхи для досягнення мети, вчіться на власних помилках і використовуйте будь-який досвід. лишень подумайте, що саме зараз у вас вийде, незважаючи на те, скільки разів ви вже пробували. вчіться на прикладі тих, хто не кинув розпочате і довів справу до кінця, нехай навіть на це пішло набагато більше часу, ніж планувалося спочатку. не втрачайте контроль над собою, залишайтеся спокійним і терплячим. нехай інші у пошуках рішень, ви повинні знати куди і навіщо йдете. ваша впевненість і рішучість у підсумку вас до заповітної мети. тим, хто володіє терпінням, не страшні невдачі. вам буде невідоме почуття гіркоти. ви просто переглянете вже пройдені шляхи і знайдете новий, незвіданий шлях
ответ:
мені згадалося невелике оповідання-притча і. с. тургенєва "два багатії". письменник віддає належне і звеличує багатія ротшильда, що виділяє великі гроші на виховання сиріт, на лікування хворих, утримання самотніх старих. і відразу тургенєв згадує, як бідний російський селянин взяв у свою родину сироту. на нарікання дружини, що і так голодно в родині, а тепер їм навіть не буде за що купити сіль, щоб посолити юшку, селянин відповідає: "а ми її і несолону". тургенєв робить висновок: "далеко ротшильду до цього мужика! " так, цей бідняк добріший мільярдера, багатший душею. недарма оповідання називається "два багатії", хоча формально один з героїв — бідняк.
завершуючи твір, хочу сказати: дуже правильна ця фраза: "поспішайте робити добро! " не треба чекати, коли станеш багатим, як ротшильд. добрі це і добрі слова, і старим, і підтримка друзів. задумайся: коли ти останній раз дарував мамі квіти? а коли допоміг їй по господарству? чи давно відвідував бабусю? чи дзвониш дідусеві регулярно, чи ділишся з ним своїми проблемами? чи допоміг молодшій сестрі, коли вона просила тебе про , або відговорився вічною зайнятістю? чи відвідав хворого друга? це все і багато чого іншого, мій ровеснику, уже можна робити сьогодні. не відкладай добрі справи на майбутнє!
объяснение: