Це повинні бути твої емоції, але спробую ) доброго дня, захисники! пише вам ( вставляєш своє ім"я), я навчаюсь в ( класі) . дуже хочу вам подякувати за те що ви захищаєте нас, ризикуєте власним життям заради нас, заради майбутнього і чистого неба над головами! ця ситуація дуже непокоїть мене, кожного дня одним і тим же питанням " коли це все кінчиться? " але не про це зараз, хочу вам побажати успіхів в усьому, щоб повернулись до дому, до рідних, щоб кожний з вас обіймав не автомати на постах. а своїх рідних, жінок, дітей, матерів.. прокидалися зранку не від тривоги бойьової, а від запаху сніданку.. який готує ваша мати чи дружина на кухні. радісно святкували свята та зустрічали новий день з посмішками. але по при все, хочу сказати, не відчаюйтесь, все буде добре, я дуже в це хочу вірити, і вірю! все скінчиться і ви повернетесь всі живими додому! головне вірити і надіятися! усміхайтесь, адже сміх - продовжує життя ще на декілька років.. дякую за все, допобачення.
Перед нами картина І.С. Їжакевича "Тарас-пастух". Видатний митець присвятив багато творів зображенню визначних постатей української культури. Але найбільша кількість із них — про Т.Г. Шевченка.
Художник зобразив малого пастуха в момент, коли той, забувши про все на світі, щось записує в саморобну книжечку. Хлопчик не звертає уваги на овець, що пасуться самі по собі. Нам відомо, що Тарас — нещасливий сирота та ще й кріпак у пана.
Подерта сорочка, солом'яний бриль свідчать про злиденне життя. Але у хлопця є неоціненне багатство — талант. Тому так захоплено працює Тарас над своєю книжечкою, вписуючи туди власні вірші та оздоблюючи їх малюнками й візерунками. Тим паче, що навколо все таке чудове: і невеличкий зелений гайок, і мальовничі біленькі хати, і безхмарне блакитне небо.
Водночас із співчуттям до маленького сироти виникає і радість за те, що є в нього талант, який буде вічно служити такій милій Тарасовому серцю Україні.
-Доброе утро, Аксеновна!
-Здравствуй,Павловна!
-Как здоровьице?
-Как обычно,сердце пошаливает.
-Плохо.
-Да.А ты-то как?
-Да тоже сердечко шалит.Тлько у меня по другому поводу.
-По какому?
-Внуков жду в гости.Соскуучилась сильно.
-А-а-а, так это приятная боль,в нашем-то возрасте.
-И не говори.Ну,что, пойдем в скверик на нашу любимую лавочку?
-Пойдем.дорогая.Я и хлебушек прихватила,уток покормим
ЕСЛИ , ОТМЕТЬ КАК ЛУЧШИЙ ОТВЕТ! УДАЧИ!⭐❤