Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається. Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові. Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш. Більше діла — менше слів.Будь господарем своєму слову. Мовивши слово, треба бути йому паном. Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш. Від красних слів язик не відсохне. Від солодких слів кислиці не посолодшають. Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи. Від теплого слова і лід розмерзається. Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи. Впік мене тим словом, не треба й вогню. Гостре словечко коле сердечко. Де мало слів, там більше правди. Діла говорять голосніше, як слова. Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться. Добре слово краще, ніж готові гроші. Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш. За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся. З пісні слова не викидають і свого не вставляють. І від солодких слів буває гірко. Кого не б'є слово, тому й палиця не Коня керують уздами, а чоловіка — словами. Красне слово — золотий ключ. Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів. Краще переконувати словами, як кулаками. М'які слова і камінь крушать. На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся. Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить Не кидай слова на вітер. Не так то він діє, як тим словом сіє. Шабля ранить тіло, а слово — душу. Слово — не полова, язик — не помело. Слова пристають, як горох до стінки. Слово вилетить горобцем, а вернеться волом. Слово — вітер, письмо — грунт. Слово до ради, а руки — до звади. Слово до слова — зложиться мова. Слово може врятувати людину, слово може і вбити. Слово старше, ніж гроші.Удар забувається, а слово пам'ятається. Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує. Чиєсь одне слово губить діло.Щире слово, добре діло душу й серце обігріло. Як овечка: не мовить ні словечка.Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.Перше погадай, потім повідай.Що кому треба, той про те й теребить.Байка байкою, а борщ стигне.Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.Не те гріх, що в рот, а те, що з рота.Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить.Дурний язик попереду розуму біжить.Дурний язик — голові не приятель.
Навчання в школі -найсильнійший стиму розвитку уваги.Увага одна із основних умов успішної навчальної діяльності,втой же час у навчальній діяльності вона і розвивається.У школі увага учня підпорядковується розпорядку навчальної роботи,від дитини вимагається бути уважним не тільки до того,що цікаво,але й до того,що менш цікаво але обов'язково як для учня.Навчання вимагає від дитини певних вольових зусиль, а також постановки мети:вивчити,написати,зробити, слухати і він змушує себе виконувати потрібну роботу.На цій основі відбувається поступовий перехід від переважаючої на початкових етапах мимовільної і нестійкої уваги до зміцнення і розвитку довільної,зосередженої і стійкої уваги. Уміння керувати своєю увагою наростає з кожним роком.
Осень за окном Это большое счастье, что мы живем на такой географической широте, где есть целых четыре времени года - прекрасные и непохожие между собой. Все они дарят нам свою красоту. Осень считается наиболее своенравным, видимо, из изменчивость осенней погоды. Так светит нежаркое солнце, то капает печальный дождь, то стоят серые пасмурные дни, то дует сильный ветер ... Однако есть в осени величавая созрела красота. В сентябре и в начале октября природа пышная, яркая: деревья меняют изношено уже зеленый наряд на роскошные золотые одежды, украшенные ярко-желтыми и красными украшениями. Жара Стоят теплые ясные дни, погода мягкая, так и хочется бродить тихими улочками и любоваться красотой, что окружает тебя. Глаза разбегаются от обилия цветов! Зацветают осенние цветы - астры, георгины, и до сих пор плывет в воздухе аромат роз. В пору бабьего лета все вокруг покрыто причудливыми сеточками-паутиной. И когда пройдет легкий дождик, его капли путаются в них и сверкают на солнце, не смочив творения пауков. А потом осень становится печальной. Медленно опадают листья с деревьев, превращаясь в мягкий ковер, шуршит под ногами. А если вдруг ударит хоть легкий мороз, большинство деревьев роняют все листья одновременно. До следующей весны отправляются птицы в теплые края. Становится холоднее, и поэтому не хочется дождя, а идет дождь чаще и чаще. И ветер усиливается. Еще солнце заходит все раньше, на улице холодно и неуютно. И осень, прощаясь с нами, незаметно переходит в зиму ...
Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.
Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.
Більше діла — менше слів.Будь господарем своєму слову.
Мовивши слово, треба бути йому паном.
Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.
Від красних слів язик не відсохне.
Від солодких слів кислиці не посолодшають.
Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.
Від теплого слова і лід розмерзається.
Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.
Впік мене тим словом, не треба й вогню.
Гостре словечко коле сердечко.
Де мало слів, там більше правди.
Діла говорять голосніше, як слова.
Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.
Добре слово краще, ніж готові гроші.
Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.
З пісні слова не викидають і свого не вставляють.
І від солодких слів буває гірко.
Кого не б'є слово, тому й палиця не
Коня керують уздами, а чоловіка — словами.
Красне слово — золотий ключ.
Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.
Краще переконувати словами, як кулаками.
М'які слова і камінь крушать.
На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.
Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить
Не кидай слова на вітер.
Не так то він діє, як тим словом сіє.
Шабля ранить тіло, а слово — душу.
Слово — не полова, язик — не помело.
Слова пристають, як горох до стінки.
Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.
Слово — вітер, письмо — грунт.
Слово до ради, а руки — до звади.
Слово до слова — зложиться мова.
Слово може врятувати людину, слово може і вбити.
Слово старше, ніж гроші.Удар забувається, а слово пам'ятається.
Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.
Чиєсь одне слово губить діло.Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.
Як овечка: не мовить ні словечка.Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.Перше погадай, потім повідай.Що кому треба, той про те й теребить.Байка байкою, а борщ стигне.Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.Не те гріх, що в рот, а те, що з рота.Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить.Дурний язик попереду розуму біжить.Дурний язик — голові не приятель.