Моя бабуся — справжня майстриня кулінарії. Якби в нашому місті проводився конкурс куховарів, то вона б обов'язково отримала перемогу. Найсмачнішою ба бусиною стравою є мій улюблений борщ, бо ставиться вона до його приготування відповідально.
А готує вона його так. Спочатку бере добрячий шматок м'яса і варить бульйон. У цей час чистить буряк, картоплю, цибулю, моркву. Потім у готовий киплячий бульйон бабуся опускає варитися картоплю. Робить це вона дуже вправно. Цибулю, моркву та буряк смажить на сковорідці. Пізніше, коли овочі підсмажилися, бабуся додає томат. Виходить чудова заправка для борщу. До готової картоплі додає капусту, вливає заправку. Лише потім нарізає дрібненько зелень і додає до страви. Нарешті, все готово. Можна їсти! Ми із сестрою вже тут як тут.
Яка смакота! Бабуся говорить, що після приготування борщ повинен трохи «настоятися», десь приблизно хвилин п'ятнадцять.
Я дуже люблю гати за цим процесом. Свою роботу бабуся супроводжує ще й українськими народними піснями. Тому й борщ у неї найсмачніший!Моя бабуся — справжня майстриня кулінарії. Якби в нашому місті проводився конкурс куховарів, то вона б обов'язково отримала перемогу. Найсмачнішою ба бусиною стравою є мій улюблений борщ, бо ставиться вона до його приготування відповідально.
А готує вона його так. Спочатку бере добрячий шматок м'яса і варить бульйон. У цей час чистить буряк, картоплю, цибулю, моркву. Потім у готовий киплячий бульйон бабуся опускає варитися картоплю. Робить це вона дуже вправно. Цибулю, моркву та буряк смажить на сковорідці. Пізніше, коли овочі підсмажилися, бабуся додає томат. Виходить чудова заправка для борщу. До готової картоплі додає капусту, вливає заправку. Лише потім нарізає дрібненько зелень і додає до страви. Нарешті, все готово. Можна їсти! Ми із сестрою вже тут як тут.
Яка смакота! Бабуся говорить, що після приготування борщ повинен трохи «настоятися», десь приблизно хвилин п'ятнадцять.
Я дуже люблю гати за цим процесом. Свою роботу бабуся супроводжує ще й українськими народними піснями. Тому й борщ у неї найсмачніший!
В садку червоніють яблука, красуються грушки, достигають сливи. Це дари щедрої господині-осені.
Оксамитовий запах осені відчувається скрізь. Проте найбільше його чути в по¬вітрі. І тоді здається, ніби то сама осінь пливе по вулицях, лоскочучи перехожих легенькими павутинками бабиного літа. А птахи тим часом починають збиратися у далеку подорож. Вони незабаром полетять у теплі краї на зимівлю і повернуться тільки навесні. На дахах будинків, правда, ще можна побачити десятки ластівок. Весело щебечучи, вони немов прощаються зі своїм рідним краєм...
Недарма кажуть, що осінь — золотокоса красуня. Після її приходу увесь ліс став немов золотавий. Стрункі берізки вдягли гаптовані золотом сукні. Тепер їхні розкішні шати виграють і сяють на сонці. А ось гордо стоять могутні велетні. То дуби. Лиш де-не-де багряніють красені-клени. Пишається своїм вбранням і кали¬на... А ще в лісі можна знайти безліч грибів та ягід.
До речі, в скарбниці усної народної творчості збереглося багато віршів, пісень, казок та оповідань, пов'язаних з цією прекрасною порою року.