Поспішати до школи; запросити до гостини; збиратися до церкви; зазирнути у вікно; потрапити в село; примандрувати до столиці; поїхати в ярмарок; збиратися в музей.
Краса! Ти Бог чи сатана? Та ти одна, лиш ти одна Нас возвеличуєш, вбиваєш, Ти радість й смуток навіваєш. Краса – гармонія і жах. З людей ти робиш бідолах. Ти долі рок і дарунок долі, Людей ти позбавляєш волі. Даєш життя і забираєш, І в серце ти ножем штрикаєш. Тебе дали нам небеса. Ти справді твориш чудеса. Дуелі ти собі створила, І багатьох собою вбила, У багатьох забрала душу, Страждати через тебе мушуть. Живеш ти в кожному, я знаю, Та лиш одні тебе плекають, Удосконалюють, кохають, А інші підло убивають. Та де ж тебе, красо, шукати? Тебе кохати чи вбивати? А може за гріхи ти кара? Чи просто швидкоплинна мара? Та ж ні! Краса – це дар від Бога. Краса – до раю нам дорога. І є вона у кожнім з нас, Та, щоб знайти її, май час.
Ой ти, ненька-Україна, Я тебе кохаю, В свiтi кращої країни Я не знаю. Чорне море, степ широкий, Зеленi Карпати, I пiд небом синьооким Стежина до хати.
Ой ти, сонечко ласкаве, Свiти Українi, Бiльше щастя, бiльше слави Для дочок i синiв. Вони вчора, позавчора На Днiпрi i в полi Через працю, через горе Добувались волi.
Ой тому сьогоднi треба Нам i нашим дiтям Пiд блакитним мирним небом За неньку радiти. Прикрашати, пестувати I мiста i села, Гарну пiсню заспiвати Для друзiв веселих.
Ой ти, ненька-Україна, Я тебе кохаю, В свiтi кращої країни Не шукаю. Чорне море, жовте поле, Зеленi Карпати, I не зможу я нiколи Iншу покохати.
Поспішати до школи; запросити до гостини; збиратися до церкви; зазирнути у вікно; потрапити в село; примандрувати до столиці; поїхати в ярмарок; збиратися в музей.