Травень – травний, травень (час буйного цвітіння трав).
Червень – найперша давньоукраїнська назва місяця була ізок (коник-цвіркун), оскільки їх багато в цей період; також цьому місяцю була притаманна звична для нас назва червень (червоний місяць, період достигання та червоніння ягід, плодів) чи «червець» (черви), оскільки в цей період в садках люди збирали шкідливих гусениць). Липень – липець (час цвітіння липи, з якої виготовляли ліки від хвороб) чи грозник (від сильних гроз). Серпень – серпень, жнивень (пора жнив серпами).
Вересень – хмурень (небо часто «хмуриться», ідуть дощі), вересень (на честь квітів вересу) або ревун (саме у вересні починались осінні холодні вітри). Жовтень – жовтень (місяць пожовклого листя) або паздерник (звичайно в цей період кострицею переробляли м’яту, льон). Також в народі його називали весільник (період святкування весілля після збору врожаю). Листопад – падолист, листопад (в цей період опадає листя з дерев).
Грудень (час не проїзних доріг, «грудь» – земля перетворюється в замерзлі грудки, інша назва була студень (пов’язано з настанням холодів)
ответ:Мова – це засіб спілкування.
Необхідна, щоб спілкуватися, формувати думки, пізнавати світ, об’єднувати людей.
Мовлення – словниковий запас людини (мова у використанні).
Форми мовлення: усна та писемна.
Мовленнєва діяльність – процес мовлення.
Мовлення буває монологічним (говорить одна людина), діалогічним( двое людей) і полілогічним (багато людей спілкуються одночасно).
Види мовленнєвої діяльності: – аудіювання (однчасне слухання і розуміння)
читання
говоріння
письмо
Сприйняття мовлення: аудіювання, читання
Творення мовлення : говоріння, письмо.
Стилі мовлення
Мета висловлювання
Основні види висловлювань
Основні риси стилю мовлення
Розмовний
Спілкування з близькими людьми, становлення і з’ясування стосунків, обмін думками
Бесіди (діалоги) на побутові теми, листи до знайомих
Невимушеність висловлювання, емоційність
Науковий
Повідомлення про досягнення науки і техніки, опис суттєвих ознак предметів, явищ
Наукові статті, лекції, доповіді, навчальна література
Локанічність, доказовість, точність, виділення суттєвого, , найважливішого
Офіційно-діловий
Регулювання ділових стосунків між людьми, установами, організаціями, державами
Угоди, закони, ділові папери (звіт, довідка, розписка, протокол, оголошення, заява та ін.)
Офіційність мови, точність висловлювання, відсутність емоційності
Публіцистичний
Вплив на читача і слухача, формування ставлення до певних проблем
Газетні та журнальні статті, виступи на мітингах, зборах
Закличність, яскраво виражена оцінка предмета чи явища
Художній
Змалювання картин дійсності за до художніх образів
Оповідання, повісті, романи, п’єси, поезії
Образність, конкретність, увага до окремих деталей, емоційність
Типи мовлення: РОЗПОВІДЬ, ОПИС, РОЗДУМ, ОЦІНКА ПРЕДМЕТА АБО ЯВИЩА
Основні види помилок:
Змістові (З) – не розкрито тему тексту. Нечітко передано головну думку тексту. Про щось сказано недостатньо. Додано щось зайве. Порушено послідовність викладу.
Лексичні (Л) – слово вжито у невластивому йому значенні. Використано спотворене, перекручене слово. Невиправдано повторюються слова або спільнокореневі слова. Невиправдано повторюються подібні речення. Ужито зайве слово. Вжито росіянізм (російське слово замість українського).
Граматичні (Г) – ужито неправильно утворене слово.Слово вжите у спотворенй формі. Слова неправильно поєднано між собою. Неправильно побудовано речення.
Орфографічні (І) – слово написано з порушенням правил правопису.
Пунктуаційні (V) – неправильно розставлені розділові знаки.
Частини мови.
Объяснение:
бабулиня, бабусенція, бабулик, ночовоньках,
дівулиня, дівогоренько, бабище, шупортається, баняками, банячищами, студентонька, ряднищі, кожушиськом, кожушариськом, в цмоки цмокає, оєчки, дівувальниця, сиротина, сиротуля, сиропташечка,
бабумамця, бабутатко, бабусонечко.