Сенс життя, мета життя - а чи є вони взагалі? Не для окремої людини, а для всіх людей, без виключення? Адже люди дуже різні, і цілі ставлять перед собою різні. Для когось сенс життя полягає у тому, щоб виростити дітей, хтось хоче стати багатим і називає це метою свого життя, хтось готовий і вмерти, і вбивати за ідею, а хтось вважає сенсом життя пошук Бога. Важко або навіть неможливо знайти мету, до якої прагнути б всі сім мільярдів людей, що зараз живуть на Землі.
Навіть життя як таке не є абсолютною цінністю для певної частки людей. Наприклад, якщо релігійні переконання людини забороняють переливання крові, то така людина згодна вмерти або допустити смерть своєї дитини, тільки щоб не порушити цю заборону. А ще є фанатики, які не цінують ані свого, ані чужого життя. З іншого боку, людина може покласти своє життя задля чогось благородного, наприклад, пожертвувати собою, щоб врятувати інших.
Тому я вважаю, що єдиної мети для всіх без виключення людей не існує. Звісно, є люди, які мають спільні цілі, які називають сенсом життя одне і те ж саме. Але ми занадто різні, щоб мати єдиний для всіх сенс життя. Особисто я вважаю, що мета життя - в тому, щоб знайти цю мету особисто для себе і прагнути до неї.
Объяснение:
Дієприкметниковим зворотом називають дієприкметник разом із залежними від нього словами. Дієприкметниковий зворот у реченні завжди виконує роль поширеного означення. Наприклад, Море мовчало зовсім, приспане тихою ласкою ночі (Дніпрова Чайка). У наведеному реченні дієприкметниковим зворотом є приспане тихою ласкою ночі, де дієприкметником виступає слово приспане. Дієприкметниковий зворот може стояти як перед означуваним словом (препозиція), так і після нього (постопозиція). Від цього залежить вживання при ньому розділових знаків, а саме коми. Якщо дієприкметниковий зворот стоїть після означуваного слова (іменника), то цей зворот на письмі виділяють комою (або комами), а в усному мовленні — паузою та інтонацією: Безмежний степ, укритий снігом, спав (М. Старицький). Дієприкметниковий зворот, що стоїть перед означуваним словом, комами зазвичай не виділяють: Край моря сонце золотить укриті лісом гори (Н. Забіла).
Дієприкметниковий зворот у реченні може стояти не безпосередньо після пояснюваного слова, а бути відділеним від нього іншими членами речення. У такому разі його відокремлюють комами: Ходить хмараОзначуваний іменник у ролі підмета над березами, блискавками підперезанаВіддалений дієприкметниковий зворот (В. Кочевський).
Объяснение: