Нині можна з упевненістю стверджувати, що телебачення стало складовою нашого життя. Воно створило умови,у яких читачі перетворилися на «вимираючий вид».
Телебачення чи художня література? Що ж заслуговує на більшу увагу?
Мене відверто дивують люди, які все ж намагаються виділити з цих двох незмінних речей щось краще, важливіше. Я вважаю, що і книга, і телебачення не здадуть своїх позицій в найближчому майбутньому. Вони займуть однаково важливі місця в житті кожного з нас.
Книга залишалась вірним супутником інтелігенції,освіченої людини. Друкований матеріал розширює світогляд. Кожен літературний твір сприяє розвитку та неодмінно швидкому вдосконаленню. Книга – унікальне, феноменальне творіння людства. Ми не можемо уявити своє життя без неї. Книга – наш найкращий порадник у всіх життєвих ситуаціях і для школяра, і для зрілого, досвідченого мужа. Недарма в народі кажуть: книга вчить як на світі жить; хто багато читає, той багато знає.
Художня література – це світло знань,але й телебачення має вагомий вплив на нашу півсвідомість. Телебачення – це один із найбільш популярних засобів масової інформації. За до телебачення у людей є можливість дізнаватися останні новини, дивитися різні фільми і передачі. Телебачення розширює наші знання про навколишній світ, дозволяє нам бути добре поінформованими.
Існує безліч телевізійних каналів як рідною мовою, так і різними іноземними мовами. Ми можемо вибрати собі будь-який канал, використовуючи супутникове або кабельне телебачення. У наш час багато людей вважають, що дивитися телевізор – це найкраще проведення часу.
Телебачення – це «своєрідні двері», через які до наших будинків може увійти увесь світ.
Тому на мою думку, порівнювати телебачення з книгою не потрібно. Адже прогрес людства – річ, від якої не дітися. А якщо вже і є такі особистості, які обожнюють запах книги, вони завжди можуть знайти її у бібліотеках, які, я впевнена, будуть жити вічно.
Отже, не можна обирати з кращого найкраще, бо нікому ще досі це не вдавалося. Книга й телебачення назавжди залишаться основними джерелами інформації, які доповнюють одне одного.
Я приходжу зі школи, роблю домашні завдання, а потім іду грати з друзями у футбол або до спортивної секції – я серйозно займаюся альпінізмом і тенісом. Коли повертаюся додому, зазвичай маю вільний час. Допомагаю мамі вимити посуд або батькові – щось відремонтувати в домі (чи ми йдемо до гаражу щось полагодити в машині).
Потім ми граємо в різні ігри – шашки, шахи, нарди. Крім того, я дуже люблю читати.
Мені дуже подобається фантастика, особливо Рей Бредбері та Олді, а також детективи, в першу чергу Агати Крісті й Чейза.
Мені завжди цікаво розгадувати хитросплетіння сюжету: хто є злочинцем, які його мотиви? І що заплутаніший сюжет, то захопливіше.
Якщо я не читаю, то дивлюся телевізор. Я дуже люблю старі фільми-комедії, вони здаються мені більш людяними та добрими, ніж сучасні: “Кавказька полонянка”, “Діамантова рука”, “Операція “И””. Але мені подобаються й нові стрічки. Наприклад, дуже цікавим виявився фільм “Адмірал” із Костянтином Хабенським у головній ролі. По-перше, мене захопив
сюжет, а по-друге, і це головне, закортіло більше дізнатися про революцію початку XX століття, громадянську війну й особистість адмірала Колчака.
Я перечитав неймовірну кількість літератури та дізнався багато нового й цікавого. Наприклад, виявилося, що Колчак був не лише моряком і адміралом, а й науковцем, дослідником полярних земель.
Вихідні дні я завжди проводжу активно: залежно від пори року катаюся з друзями на велосипедах, роликах або лижах чи ковзанах. А минулих канікул ми з класом ходили в похід! Ми пройшли пішки майже всю область, відвідували музеї та визначні місця нашої малої батьківщини, ночували в наметах, варили кашу на вогнищі, співали пісень під гітару.
От коли було весело й цікаво!
Коли настане зима, поїду до Карпат – кататися на лижах. Мрію так спускатися з найкрутіших гір, як це роблять спортсмени. Впевнений, що в мене вийде!
А ще мрію поїхати до Парижа, щоб побачити Лувр і славетні витвори мистецтва, які в ньому зберігаються. Тож буде куди витратити вільний час!