1) Йшла вона з ненькою Варварушкою купатися в озері; а в лісі, як навмисне, ягідка за ягідкою – стигла суниця так і заманює глибше в гущавину (М.Телешов «Крупеничка»). 2) Роздав він скоріше всі залишки, струснув порожнею торбинкою, вклонився всім на прощання і пішов потихеньку своїм шляхом, спираючись на палицю (М.Телешов «Крупеничка). 3) І тільки-но він її поцілував, красуня розплющила очі, прокинулась і привітно глянула на нього (Ш. Перро «Зачарована красуня»). 4) Але хоч яким би спокійним було море - завжди коло берега воно ледь-ледь коливалося, вода злегка підіймалася, як груди дитини, що спить (Г.К.Андерсен «дикі лебеді»). 5. Еліза думала, що вона все ще бачить сон, - так дивно було летіти в повітрі, високо над морем (Г.К.Андерсен «дикі лебеді»).
Прислівники дії відповідають на питання: як? яким чином? (як? – навмисне, потихеньку, привітно, злегка, високо).
Що посієш, те й пожнеш (Нар. тв.). 2. Куди страшніша ворога байдужість тих, заради кого борешся (О. Бондарчук). 3. Ти знаєш, що ти — людина? (В. Симоненко) 4. Любая, милая, чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям вкрай. 5. Ви знаєте, як липа шелестить?.. (П. Тичина). 6. Бачиш: між трав зелених, як грудочки, пташата (В. Підпалий). 7. Чого ви гудете так грізно? До моря, знаєте, вам зась! (І. Котляревський). 8. Якщо ви хочете від серця полюбити, навчіться спершу від душі прощати (протоієрей Роман). 9. Стоїмо, біжимо, летимо — і усе це на місці (Ю. Іздрик). 10. Ми не тонемо в воді, бо звичайні жолуді (О. Радченко). 11. Не можу забути! Не гоїться рана! (І. Франко).