1. Підрядну частину до головної приєднує сполучне слово в реченні
А Здавна відомо, що заборонений плід найсолодший.
Б Доки людина не втратила здатності червоніти, вона ще людина.
В А наше діло — все це прополоти, аби хоч крихту істини знайти.
Г Минуле було прожите для того, щоб ствердити майбутнє.
Д Якщо вибирати між красою і правдою, я вибираю красу.
2. Складнопідрядним з означальною частиною є речення
А Де літо маки стеле килимами, дитя в городі ходить коло мами.
Б Море так бадьоро хлюпає, що аж слухати любо.
В Так літував Іван у полонині, аж доки вона не спустіла.
Г Благословен, чий труд прекрасний життя здіймає із руїн.
Д І де в світі тая сила, щоб в бігу його спилила.
3. Складнопідрядним зі з’ясувальною частиною є речення
А Ці місця стали дорогими для них уже тому, що тут ходили їхні хлопці, тут заліковували свої рани, звідси писали дівчатам листи.
Б Лисицю найвигідніше полювати взимку, коли земля натягне на себе білу-білу та пухку-пухку ковдру.
В Мій перший вірш написаний в окопі, на тій сипкій од вибухів стіні, коли згубило зорі в гороскопі моє дитинство, вбите на війні.
Г Повітря було настільки прозоре, що з табору видно було чорне пожарище на південному схилі.
Д Дуже любив професор, коли перед Зеленими святами дівчата приходили у плавні зілля збирати та квіти для вінків.
4. Складне речення з підрядним обставинним дії утвориться, якщо серед варіантів продовження речення Так вийшло… вибрати
А оскільки клей наносили нерівномірно.
Б хоч ніхто й не сподівався на перемогу.
В бо створене власними руками дороге.
Г як кожен з нас і планував.
5. Складнопідрядним із підрядною частиною міри і ступеня є речення
А Стара верба од старості зомліла, забула, що сказав їй водяник.
Б За все, що взяв од пирога життя, платити доведеться по рахунку.
В Цвіте липа так буйно й розкішно, що все місто плаває в задумленому мареві.
Г Лани зеленого збіжжя, що саме красувалося в той час, дрімали тихої ночі.
Д Ти ніяк не можеш зрозуміти, що без науки неможливий розвиток суспільства.
2)Ріка — імен., самост. змін. част. мови; ріка, заг., неіст., ж. р., Н. в., одн., І відм., тв. гр., підмет
3)Стільця – іменник, поч.ф. – стілець, заг. назва, неістота, змінний, назва предмета, конкретне поняття, однина, чол. рід, родов. відмінок, ІІ відміна, м’яка група, додаток.
4)Пісню—ім., п.ф.—пісня, неіст., заг., ж.р., одн., Зн.в., І в., додаток.
5)НЕДОЛЯ:1)відповідає на питання"що?"
2)жіночий рід,неістота,однина
3)Називний відмінок
4) Перша відміна;мяка група