Объяснение:
Якщо мова - це душа народу, то фразеологія - це душа мови. Саме у фразеології яскраво виявляється самобутність мови, лад народного мислення, фразеологічні засоби мови є національним духом мови. Специфічні обставини життя народу, створюють свої, характерні тільки для однієї мови, вислови, приказки, прислів'я, що зумовлюють дух цієї мови, її національну оригінальність. Якщо перекладач не звертатиметься до словника, він не зможе бути на висоті й зашкодить самому собі, бо текст, насичений неоковирностями, зробить ведмежу послугу його стилю.
Щастя, здавалося, злетіло на землю. Видно, люди вірять в чудеса. Виявляється, ще можу я радіть! Мелодія дзвону, безсумнівно, заспокоює, навіює спогади. Звісна річ, усім тяжка розлука. На жаль, не можна з Нілу пірамід перенести й закласти у музеї.