Шановна Жанно Вікторівно!
Пише Вам учень 5-Б класу Петрик П’яточкін. Коли моя мати дізналася, що саме Ви викладаєте нашому класу українську мову, то дуже зраділа. Вона теж була Вашою ученицею у моєму віці та з великою теплотою згадує ті часи. Мені теж подобається вчитися у Вас грамотному письму, адже я хочу досконало вивчити українську мову. Я впевнений, що під Вашим пильним наглядом мені це вдасться.
Від імені учнів нашого класу хочу висловити Вам вдячність за те, що Ви не тільки доступно і зрозуміло викладаєте новий матеріал, але й завжди намагаєтеся різноманітно та цікаво проводити заняття. Саме тому ми, Ваші учні, з великим задоволенням відвідуємо Ваші уроки. Ми розуміємо, що нам дуже пощастило з учителем, адже Ви — вчитель від Бога.
Жанно Вікторівно, від себе особисто обіцяю слухатися Вас і радувати успіхами у вивченні української мови. Красно дякую за Ваш професіоналізм, багатий досвід, життєву мудрість, добре і справедливе ставлення до учнів. Щиро бажаю Вам міцного здоров’я, особистого щастя, доброї вдачі, терпіння, гарного настрою, легкої та приємної вчительської праці.
До скорої зустрічі!
З повагою,
Петрик П’яточкін
24 квiтня 2018 року
Відповідь:
Сказав Тарас: "Потрібно вже йти додому".
"Красиво на дворі, - сказала дівчина, - заворожує"
Запитав автор: "А чи такого кінця Ви чекали?"
"Ходімо гуляти, - гукнув хлопчина. - Я тебе зачекаю".
Сердито попередив декан: "Щоб завтра принесли всі роботи!"
"Мамо, купиш соку? - запитала Ангелінка. - Я хочу пити".
"Нарешті розпочались канікули", - весело промовили учні".
"Принеси завтра домашнє завдання! - сказала вчителька української мови. - Я вже чекаю цілий тиждень".
"Не проти станцювати зі мною цей танець?" - сором'язливо запитав Артем Василину.
"Я пішов до школи! - бабуся сказала вслід онуку: - Ланч у сумці, не забудь поїсти".
Пояснення: