«Щастя – це не життя без турбот і печалей, це стан душі». Коли людина щаслива, вона бачить світ по-іншому. Песимісти стають оптимістами, починаючи вірити у світле майбутнє, намагаються продовжити цей стан, адже життя смугасте: якщо зараз біла смуга, то рано чи пізно настане й чорна…
Так і на долю України випадали чорні та білі смуги. Її історія наче вишиванка, бо мережилися на полотні чорні й червоні нитки. Вузлик за вузликом народжувалася наша держава. Червоними нитками запеклася кров борців за нашу мову, віру, правду. Кожна безцінна крапля просочувала полотно й залишилася на нім навіки. Чорними ж стали материнські сльози й смерть. Саме вони спонукали боротися за те, щоб не з’являлися сльози болю на очах найрідніших.
Наша біла сорочка – це щире щастя українців, накопичене століттями. Строфа пісні чи рядок шевченківського вірша щоразу дають нам надію та сили боротися далі. Не здаватися, не зупинятися.
Як би там не було, а ми щасливі люди, які мають суверенну, незалежну державу зі своєю чудовою мовою. Про милозвучність, красу та неповторність її знають у всьому світі. Ми одна з найспівучіших та найталановитіших націй. Нам є чим пишатися й що розвивати! Ми повинні бути щасливими!
Щастя – це той приз, який ти отримуєш, подолавши іспити долі, якими б важкими вони не були. Кожен заслуговує на своє щастя, але важливо його не проґавити!
Контрольна робота
"Частка.Вигук.Частини мови"
1.В
2.В
3.Б
4.самостійні частини мови мають такі ознаки: слова з цих частин мови можуть виконувати синтаксичні ролі членів речення (підмет, присудок, додаток, означення та обставини), мають лексичне значення, можуть існувати без додаткових слів ( бачу поле, дав гроші, і т.д)
5.Сполучник – це службова незмінна частина мови, яка служить для з'єднання однорідних членів речення та частин складного речення. і (й), та, та й, а, але, або, чи коли, що, як би, наскільки, хоч, мов, наче
6.Вигук — незмінювана особлива частина мови, яка виражає почуття, волевиявлення мовця, не називаючи їх. Наприклад, ой, ах, ого-го, ну, гей, алло, гайда.
7.із-за, з-поміж, задля, з-посеред, з метою, впродовж, побіля.
8.)сурядні: а, проте, ані, але, чи, або, і, та,
Підрядні: хоч, коли, аби, якщо, щоб ніби, як, що.
9.ото,не, еге, аби, ні, нехай
10. Півень у все горло закричав: “ку-ку-рі-ку”
11.Я ніколи не ходив до музею.
12.із, до
Объяснение:
