Объяснение:
наша мова - це найбільший даний нам скарб. без неї ми не можемо уявити українського народу. і хотілось би, щоб так було завжди, щоб вона лунала звідусіль: з екранів телевізора, з уст кожного українця. не знаю як складеться наше майбутнє, та питання мови є дуже актуальним в наш час. якщо ми вважатимемо, що наша мова найкраща, поважати та шанувати її, не забруднювати її поганою лексикою, жаргонізмами, росіянізмами, то вона цвістиме, і тішитиме кожного з нас. зараз в нашій мові з'являється багато нових слів - неологізмів, і це не є погано, а навпаки, наша мова збагачується, і я хочу щоб так було завжди!
я робитиму все, для того щоб українська мова не стала забутою, а лунала з кожного куточка нашої держави!
ответ:Сповнений радісного почуття, веселощів, який викликає добрий настрій, радісний, життєрадісний; перен. мажорний. Якого охопив сум, який сприяє виникненню суму, смутний, сумовитий, журливий, журний, невеселий; перен. мінорний, тужливий, засмучений, засумований.
Веселий, а, е ~ сумний, а, е вигляд, вечір, вірш, голос, дівчина, думка, жінка, інтонація, мелодія, молодь, музика, настрій, обличчя, пейзаж, питання, пісня, погляд, продавець, сміх, спектакль, спів, студент, тон, учень, характер, хвилина, хлопець, чоловік, юнак. Веселі ~ сумні очі, почуття. Веселої ~ сумної вдачі. Бути, жити, залишатися, здаватися, ставати, ходити веселим ~ сумним. Досить, дуже, надмірно, незвичайно, особливо веселий ~ сумний.
У погоду і сумний веселим буває (Народне прислів’я). Як темні хмари набігають несподівано на чисте синє літнє небо, важкі думи насувалися на її високе веселе чоло, ніби темними хмарками, і кинули темний сумний сутінок на веселі очі, на веселий вид (І. Нечуй-Левицький). Питаєшся, чи радію? Та не дуже веселюся, але й не крепко печалюся (М. Стельмах). Веселий був, а я була сумною (Л. Костенко).
Веселенький ~сумненький, весело ~сумно, веселенько ~сумненько, веселощі ~сум, веселість ~сум, життєрадісний ~сумовитий //невеселий Пор. ще: ВЕСЕЛИЙ ~ ПОНУРИЙ, РАДІСНИЙ ~ СУМНИЙ, РАДІСНО ~ СУМНО, РАДІСТЬ ~ СУМ, РАДІТИ ~ СУМУВАТИ
Словник фразеологізмів
ле́гко (лю́бо, ве́село і т. ін.) на душі́ (на се́рці) кому, у кого і без додатка. Приємно, спокійно, радісно комусь. Софії так легко, так весело на душі… (Леся Українка); Чого воно любо так стає на душі, легко на серці, як побачиш з-під снігу зелену травицю? (Панас Мирний); [Ганна Андріївна:] Ні, сину, мені легко на серці. Я спокійно відходжу в небуття, бо знаю кінець… Перемогу нашу бачу над ворогом (Ю. Мокрієв). Маковейчикові радісно і легко на серці, бо сонця так багато, що небо аж побіліло від нього (О. Гончар); Йому стало легше на душі (І. Нечуй-Левицький); Йонові неначе камінь з грудей спав. Легше якось зробилось на серці (М. Коцюбинський).
ле́гко (лю́бо, ве́село і т. ін.) на душі́ (на се́рці) кому, у кого і без додатка. Приємно, спокійно, радісно комусь. Софії так легко, так весело на душі… (Леся Українка); Чого воно любо так стає на душі, легко на серці, як побачиш з-під снігу зелену травицю? (Панас Мирний); [Ганна Андріївна:] Ні, сину, мені легко на серці. Я спокійно відходжу в небуття, бо знаю кінець… Перемогу нашу бачу над ворогом (Ю. Мокрієв). Маковейчикові радісно і легко на серці, бо сонця так багато, що небо аж побіліло від нього (О. Гончар); Йому стало легше на душі (І. Нечуй-Левицький); Йонові неначе камінь з грудей спав. Легше якось зробилось на серці (М. Коцюбинський).
Объяснение: Надеюсь
ответ:(В)