Українська мова дуже багата на синоніми, тобто на слова, близькі або тотожні значенням. Прикладів можна наводити чимало, але обмежуся одним. Для називання поняття «лінія зіткнення неба з землею» маємо такі слова: обрій, горизонт, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид тощо. Синонімічне багатство нашої мови є одним із невичерпних джерел урізноманітнення вислову. Проте не всі мовці як належить використовують цю лексичну особливість української мови. Досить часто перевагу віддають якомусь одному слову з синонімічного ряду, причому не найкращому. Причини тут різні: недостатній рівень володіння рідною мовою, вплив інших мов, невибагливість у доборі засобів мовного спілкування.
~Соловейко на калині то
затихав, то щебетав. (підмет - соловейко, однорідні присудки - затихав, щебетав).
~Весна прийшла так якось несподівано! (підмет - весна, присудок - прийшла).
~Зима стояла мрійно до
пори. (підмет - зима, присудок - стояла).
~Вітри війнули з півдня. (підмет - вітри, присудок - війнули).
~І тоді вона немов у Ворсклу з'їхала з гори. (підмет - вона, присудок - з' їхала).
~Уже в дітей порожевіли личка. (підмет - личка, присудок - порожевіли).
~Уже дощем надихалась рілля.(підмет - рілля, присудок - надихалась).
~І сонце сипле квіти, як з бриля. (підмет - сонце, присудок - сипле).
~І скрізь трава, травиченька, травичка! (однорідні підмети - трава, травиченька, травичка).
~Чорнолісся п'янко духмянить доспілою суницею. (підмет - Чорнолісся, присудок - духмянить).
~Вечірнє сонце, дякую за день!..(присудок - дякую).
Прозаїчність сучасного світу часто вбиває в людях все залишки хорошого, людського. Недолік доброти – це проблема сучасного суспільства. Тому колишні чесноти знецінюються, втрачають силу. Але ж колись вони вважалися основними орієнтирами, які допомагали людині в цьому житті – тому, цінувалися і поважалися.
Чому ж сталося так, що сьогодні чесний, відкритий, добрий, справедливий чоловік – не приклад для наслідування, а ізгой, приречений на нерозуміння і осуд? І чи правильно це? Звичайно ж ні. Адже користь і жага легкої наживи ніколи не замінить щирого ставлення до людей, ніколи не буде переважати над порядністю. Що ж стосується доброти – вона життєво необхідна (як до ближнього, так і по відношенню до всього світу).
Чудовим прикладом чесності з літератури є Євгеній Онєгін. Далі аргументи і міркування. Він був чесний з Тетяною. Чи не скористався нею і її почуттями (хоч міг), і не приховував того, що не любить її. І нехай з одного боку, це здається жорстокістю по відношенню до дівчини, зате герой не став вводити людину в оману. Адже біль від нерозділеного кохання з часом проходить, а біль від зпопоради залишається назавжди.