Все снизу
Объяснение:
У мене є дуже весела та цікава подруга, а звуть її Наталія. Раніше ми ходили разом у садочок, але зараз вона вчиться у загородній школі. Я досі спілкуємося із нею та зберігаємо дружні стосунки.
Я запам'ятав її образ таким: довге чорне волосся, темно-карі очі та струнка фігура. Вона полюбляє блакитні та темно-блакитні кольори, тому більшість її спідниць та блузок саме цього кольору.
Характер у Наталі жвавий, веселий, коли мені сумно, вона завжди знає як мене развеселити, а сама практично ніколи не сумна. При спілкуванні з нею можна помітити часте використання жестів, розвинуну міміку.
Мені пощастило знайти таку подругу, як Наталія.
1. Укажіть складне сполучникове речення
A) Дитинству все казковим видається — не збіднюйте ж
душі його красу.
Б) До правди тяжко ми доходим, неправда прийметься за мить.
В) Я так люблю зимові вечори в людському домі, де ростуть
діти.
Г) Порозростають ті білії сніги, покриються травицею всі луги.
2. Укажіть складносурядне речення
А) Я квітку не можу зірвати, бо їй, як людині, болить.
Б) Чи ж можна забуть, як шуміли луги у моїй стороні?
В) Споглядаю, як ліс проростає осінньою синню.
Г) Пахне сіно лугове, і зав'язь в чистих росах зріє.
3. Укажіть складнопідрядне речення
А) Бачу людину вперше, а вона менi рiдна.
Б) Можна нічого не дочекатися, але можна бути щасливим,
передчуваючи щастя.
В) Не може бути самотньою людина, якщо на землі хліб і
квіти живуть.
Г) Давнє горе не так болить, але ниють і давні рани.
4. У якому складносурядному реченні частини пов'язані протиставним сполучником?
А) Чи то мені здається, чи то справді свист тихшає?
Б) Гнало вітрами з півдня, проте ще холодно не було.
В) To заблищить самотня зірка, то срібним сяйвом вкриваються контури сизуватої хмари.
Г) Серпик місяця набрав ясноти, й зорі побільшали та опустилися нижче.
5. Позначте складнопідрядне з'ясувальне речення
А) Біжить стежина в сад у зарості малини, яка дозріла вже і
запахом п'янить.
Б) Ніколи не знаєш, що подарує берегові розхитаний і розскриплений пароплав.
В) Благословенна тиша стояла над волошковим засніженим
світом, що на невидимих решетах пересівав сяйво й підтемінь.
Г) Серпневе сонце стирало бруд з білих хаток, мережило чорні шляхи, що гналися в поле.