В протоколах заседаний детсовета информации о работе редколлегии сохранилось немного. Но и ее достаточно, чтобы заметить, что все отчеты редколлегии, как правило, получали хорошую оценку. И было за что. В специальном выпуске стенгазеты «Наша жизнь», органа детского совета, был опубликован «Отчет редколлегии» за 1949–1950 годы (в состав редколлегии входили Фетисова Капа (редактор), Лапшина Леля, КолесникПавел, Дружинин Карик, Кузнецов Костя). Было сказано, что за период с 4 апреля 1949 года по 1 мая 1950 года редколлегией выпущено 25 номеров стенгазеты.К счастью, многие выпуски стенгазеты, а также информационные листки сохранились. Они аккуратно подшиты в альбоме «Отчет редколлегии», и мы можем их прочитать.В стенгазетах помещались самые разнообразные материалы. В номерах, выпускавшихся к праздникам и заметным политическим событиям в жизни страны, помещались соответствующие передовицы. Так, ко Дню Конституции была написана статья «Сталинская конституция». 7 ноября 1949 года появилась стенгазета с передовицей «Да здравствует 32-я годовщина Великой Октябрьской Социалистической Революции!».21 декабря 1949 года в стенгазете была опубликована статья
На літні канікули я поїхав до бабусі в село. Незадовго де мого приїзду у бабусиної корови Зорьки народилося маленьке теля — бичок. Воно було товстеньке, чорненьке, з великою білою плямою лобі. Я назвав його Мишком. Теля росло швидко, було рухливе. Коли я брався за маленькі роги бичка, він рдився і буцав мене. Якось увечері стадо корів поверталося додому. Хвіртка Вула відчинена, і Мишко вибіг на дорогу. Попереду йшов Великий бик. Помітивши теля, він розлючено кинувся на нього. Ударом рогів він звалив Мишка. Той впав на землю І жалібно застогнав. Побачивши це, я швидко побіг по до Коли ми з дідусем вибігли на дорогу, то побачили Зорьку, яка від жалю облизувала своє теля. Мишко не міг підвестися сам. Тоді дідусь взяв його на руки і поніс додому. У телятка була поламана нога, а з великої рани в боці текла кров. Ми промили рану і перев’язали її. А на поламану ногу наклали шину і туго забинтували. Дуже до нам у цьому моя мама-медсестра.
Щодня ми старанно обробляли рану ліками і перев’язували її. Я приносив теляткові конюшину, інші трави, підгодо-иував молоком. Мишко швидко одужав. Шину ми зняли, рану вилікували, і телятко стало знову веселим і життєрадісним !
