Складіть і запишіть два речення з такими омонімами: край (іменник) та край (прийменник). 5. Прийменники за і з можуть вживатися з такими відмінками: а) родовим, знахідним , орудним б) родовим і знахідним в)родовим і місцевим
1. Iменник- це самостiйна частина мови, що означае А ознаку предмета Б дiю предмета В предмет 2.Iменник вiдповiдае на питання А хто? що? Б який? чий? В скiльки? котрий? 3.Iменник у реченнi може бути А обставиною i означенням Б пiдметом i присудком В будь-яким членом речення 4. Усi слова - iменники в рядку А науковий, научити Б наука, науковець В по-науковому, научений 5.Iменник велич утворено А префiксальним Б суфiксальним В безафiксним 6.Незмiнюваний iменник у рядку А олiвець Б олiв"е В омар 7.Прикметник - це самостiйна частина мови, що А вiдповiдае на питання хто? що? i означае предмет Б означае дiю предмета i вiдповiдае на питання що робити? що зробити? В вiдповiдае на питання який? чий? i називае ознаку предмета 8.Початкова форма прикметника- це А називний вiдмiнок множини Б називний вiдмiнок однини чоловiвого роду В називний вiдмiнок однини жiночого роду 9.Прикметник трикутний утворено А префiксально-суфiксальним Б префiксальним В основоскладанням 10.Усi прикметники - якiснi в рядку А смiшний, цiкавий, дiдiв Б веселий, дерев"яний, синiй В гучний, близький, наполегливий 11.НЕ мають ступенiв порiвняння прикметники А якiснi та вiдноснi Б вiдноснi й присвiйнi В якiснi та присвiйнi 12. Коротку форму мають прикметники А середнього роду в Н.в. i Зн.в. однини Б деякi якiснi чоловiчого роду в Н.в. i Зн.в. однини В усi
175 н.в. сто сімдесят п"ять р.в. ста сімдесяти (сімдесятьох) п"яти (п"ятьох) д.в ста сімдесятьом п"ятьом зн.в. сто сімдесят п"ять ор.в. ста сімдесятьма п"ятьма м.в. на ста сімдесяти п"ятьох
600 н.в. шістсот р. шестисот д. шестистам зн. шістсот ор. шістьмастами (шістьомастами) м. на шестистах
7 н.в. сім р. семи (сімох) д. семи (сімом) зн. сім ор. сьома (сімома) м. на семи (сімох)
12 н. дванадцять р. дванадцятьох д. дванадцятьом зн. дванадцять ор. дванадцятьма м. на дванадцятьох
50 н. п"ятдесят р. п"ятдесяти (п"ятдесятьох) д. п"ятдесяти (п"ятдесятьом) зн. п"ятдесят (п"ятдесятьох) ор. п"ятдесятьма м. на п"ятдесяти (п"ятдесятьох)
0 н. нуль р. нуля д. нулю зн. нуль ор. нулем м. на нулі
1000000 н. мільйон р. мільйона д. мільйону зн. мільйон ор. мільйоном м. на мільйоні
1000000000 н. мільярд р. мільярда д. мільярду зн. мільярд ор. мільярдом м. на мільярді
А ознаку предмета
Б дiю предмета
В предмет
2.Iменник вiдповiдае на питання
А хто? що?
Б який? чий?
В скiльки? котрий?
3.Iменник у реченнi може бути
А обставиною i означенням
Б пiдметом i присудком
В будь-яким членом речення
4. Усi слова - iменники в рядку
А науковий, научити
Б наука, науковець
В по-науковому, научений
5.Iменник велич утворено
А префiксальним
Б суфiксальним
В безафiксним
6.Незмiнюваний iменник у рядку
А олiвець
Б олiв"е
В омар
7.Прикметник - це самостiйна частина мови, що
А вiдповiдае на питання хто? що? i означае предмет
Б означае дiю предмета i вiдповiдае на питання що робити? що зробити?
В вiдповiдае на питання який? чий? i називае ознаку предмета
8.Початкова форма прикметника- це
А називний вiдмiнок множини
Б називний вiдмiнок однини чоловiвого роду
В називний вiдмiнок однини жiночого роду
9.Прикметник трикутний утворено
А префiксально-суфiксальним
Б префiксальним
В основоскладанням
10.Усi прикметники - якiснi в рядку
А смiшний, цiкавий, дiдiв
Б веселий, дерев"яний, синiй
В гучний, близький, наполегливий
11.НЕ мають ступенiв порiвняння прикметники
А якiснi та вiдноснi
Б вiдноснi й присвiйнi
В якiснi та присвiйнi
12. Коротку форму мають прикметники
А середнього роду в Н.в. i Зн.в. однини
Б деякi якiснi чоловiчого роду в Н.в. i Зн.в. однини
В усi