Вказати прийменники. З’ясувати, з формами яких відмінків їх ужито. І. Поміж людьми я жив і ріс, поміж людьми шукав я щастя. (М.Стельмах.) Я не пройду байдужим і холодним повз кіптяву облуди та біди. Я поділюся без вагань з голодним і крихтою, і краплею води. (Д.Луценко.) І так мені нелегко між людьми, між темрявою їхньою і світлом! (І.Жиленко.) Поетові можна упасти в бою, не можна упасти у слові. (П.Перебийніс.) Забули пісню. Все в порядку. Про хатку дбали і про грядку. Минулося старе кобзарювання, але нема без пісні існування. (Д.Павличко.) Балада лине крізь віки і дні. (Р.Лубківський.)
2) Є вічне щастя на природі, немає щастя для міської людини.
3) Невідомо звідки налетіли птахи, заколисалися ранкові гілки.
4) У селі люди дві години копають, крешуть каміння, потім роблять короткий перепочинок.
5) Кажуть: весна приносить щастя й радість, літо - життєву легкість.
6) Любіть красу мови жайворонка, звучання слів і запах слів: це квітка ніжна і чудова батьківська береза.