ІІ. Подані іменники поставте у форму Кл. в. однини. Запишіть :
Невістко, зоре, Дмитре, хлопче, Маргарито, князю Ігоре, бабусю Маріє Вікторівно, Тоню, кобзарю Олеже Максимовичу, брате Віталію, вчителю, товаришу, друже, шевче, стороже, кияни.
ІІІ. Виправте морфологічні помилки. Запишіть правильний варіант :
Шановна Вікторіє Іванівно, вибачте, що я пропустив навчання з фізики.
Протягом тижня мене мучив нежить і головний біль, тому я порадилась із лікарем Ігорем Юрійовичем.
На нас чекала довга путь: ми ходили стежками Тараса Шевченка, а потім стояли над кручею на Чернечій горі.
Бажаю успіхів у навчанні
ответ:Осіння пора! Як заворожує вона своєю красою. Але найбільш чаруючим і гарним постає перед нами осінній ліс. Чудово, неначе в казці! Все навколо виблискує під яскравими промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадає останнє листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. Приємно йти доріжкою, коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим осені. А вітерець, пустотливо граючись, розносить по всьому лісу приємні пахощі достиглих ягід. Поважно хитають маленькі ялинки та високі сосни своїми вічнозеленими верхівками, ніби мирно розмовляючи між собою. Тільки свіжий подих вітру інколи порушує цю розмову. Аж ось у густих вітках блискавично промайнула і миттєво сховалась руденька білочка — весела сусідка всіх дерев і невпинна трудівниця. Де-не-де з-під опалого листя виглядають маленькі боровички, лисички, підберезовики. А високо в блакитному небі безперестанку пливуть темно-сині хмаринки, нагадуючи своїми обрисами різних казкових персонажів. Розсікаючи небесну блакить, повагом летять і зажурливо курличуть журавлі. Як хороше, як гарно навкруги і тобі, осінь, за цю красу!
Объяснение: