1. В княжу добу на землі Київської Русі часто нападали зовнішні вороги. Половці – одні із них. Були кочівниками, їх називали люди поля. Вони нападали на українські села.
2. На мою думку, ханському синові в Києві хоч жилося непогано: «оточив його почотом і розкошами догідно — і жилось тому хлоп'яті і безпечно, і вигідно», про те він не був вільним, таким як міг бути, коли зростав би на своїй землі.
3. Не розповідь і не пісня гудця, а саме євшан - зілля зворушило ханського сина. Адже недарма це зілля вважають символом пам’яті про рідну землю, оберегом від злих сил, забуття.
4. Якби мене запросили знятися в кінофільмі за мотивами поеми М. Вороного «Євшан-зілля», я б вибрав роль, наприклад, князя Володимира Мономаха (1113 – 1125 р). Він був державним і політичним діячем, розумним і далекоглядним, воював із половцями, прагнув припинення міжусобиць між князями, відновив владу на великій території, написав «Статут Володимира Мономаха» та «Повчання» дітям.
5. На мою думку, Микола Вороний використав у поемі давні, малозрозумілі нашим сучасникам слова, щоб правдивіше відобразити минуле, адже поема переносить читача на багато років назад.
6. Нас, українців XXI ст., ця поема навчає бути патріотами, не забувати рідну землю. Поема «Євшан-зілля» написана у Полтаві в 1899 р. Останніми рядками поеми автор закликав український народ до національного пробудження.
А проте тієї сили,
Духу, що зрива на ноги,
В нас нема, і манівцями
Ми блукаєм без дороги!
Объяснение:
[с в о й е р` і д н` і с т`]
с - [c] - пригол, тверд, шумн, глух.
в - [в] - пригол, тверд, сонорний,
о - [о] - голосн, ненагол, лабіаліз.
й - [й] - пригол, тверд, сонорний.
е - [е] - голосн, ненаогл, налабіал.
р - [р`] - пригол, помякш, сонорний.
і - [і] - голосн, нагол, нелабіаліз.
д - [д] - пригол, тверд, шумн, глух.
н - [н`] - пригол, мякий, сонорний.
і - [і] - голосн, ненагол, нелабіаліз.
с - [с`] - пригол, мякий, шумн, глух.
т - [т`] - пригол, мякий, шумн, дзвінк.