Фельдшер: Будь ласка, сідайте!
Пацієнт: Добрий день, доктор.
Фельдшер: І Вам доброго дня! Скажіть мені, що Вас турбує?
Пацієнт: Добре, вже кілька днів у мене сильний біль в горлі, мені стає дуже боляче, коли я говорю і вже навіть боляче є. Швидше за все, це невелика застуда ...
Ф: Жар є?
Пацієнт: Вчора ввечері температура була 37.8, сьогодні такої немає.
Ф: Давайте поглянемо на горло: відкрийте рот. Ех, та, горло сильно роздратовані і мигдалини трохи запалені. Кашель є?
Пацієнт: Так, і кожен раз, коли кашляю, горло починає боліти ще сильніше.
Ф: Розумію. Швидше за все, у Вас початкова форма тонзиліту.
Пацієнт: І що ж слід робити?
Ф: Так, відпочити. Залишайтеся вдома протягом декількох днів, приймайте ось ці антибіотики тиждень, одна таблетку вранці, іншу ввечері після їжі. Ви палите?
Пацієнт: Так, курю.
Ф: Тоді постарайтеся не курити в найближчі дні. Буде дуже корисно для горла, якщо іноді будете виходити на вулицю, але уникайте переохолодження. Якщо мигдалини будуть хворіти, їжте тільки м'яку їжу. Через два-три дні вам ви відчуєте себе краще.
Пацієнт большое, доктор.
Ф: Нема за що. Прийдете до мене, якщо ситуація не покращиться. До побачення!
Пацієнт: Добре, до побачення!
"йА й
правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо."
(Ліна Костенко)
Свою історію про "крилатісь" людини Ліна Костенко почала в поезії "Чайка на крижині". Пам*ятаєте ту маленьку чайку, яка так безстрашно сиділа на крижині? Вона не боялася ні пронизливого вітру, ні шаленого потоку холодної води: "Я ж маю крила, Нащо крилатим ґрунт під ногами?". Цю ж тему видатна поетеса продовжила у вірші "Крила". Вона говорить, що крилатим ґрунту не треба... Та хіба людина має крила? Виявляється, що так. Крилами, які тримають людину на землі, є чесність, щирість, вірність у коханні, працьовитість, щедрість, надія, мрія...
Ґрунт потрібен лише нашому фізичному втіленню. Наша душа завжди літає і крила має!