Прислівники здебільшого виступають обставинами(Сьогодні я по-новому відкрив для себе світ.); але якщо прислівник залежить від іменника, тоді він виконує синтаксичну функцію означення (Дорога ліворуч вела в царство лісу.). Підметами і додатками прислівники бувають тоді, коли вживаються у значенні іменника (Надворі сьогодні сонячна погода.). Такі прислівники, як ПОТРІБНО, ТРЕБА, ШКОДА, МОЖНА, НЕ МОЖНА, НЕОБХІДНО, ЖАЛЬ, ПОРА, СОРОМНО, ПРИКРО тощо виконують роль присудків у безособових реченнях (Сонце низенько, вечір близенько.)
Прислівники здебільшого виступають обставинами(Сьогодні я по-новому відкрив для себе світ.); але якщо прислівник залежить від іменника, тоді він виконує синтаксичну функцію означення (Дорога ліворуч вела в царство лісу.). Підметами і додатками прислівники бувають тоді, коли вживаються у значенні іменника (Надворі сьогодні сонячна погода.). Такі прислівники, як ПОТРІБНО, ТРЕБА, ШКОДА, МОЖНА, НЕ МОЖНА, НЕОБХІДНО, ЖАЛЬ, ПОРА, СОРОМНО, ПРИКРО тощо виконують роль присудків у безособових реченнях (Сонце низенько, вечір близенько.)
тощо виконують роль присудків у безособових реченнях (Сонце низенько, вечір близенько.)