Я прокинулася і одразу побігла до вікна з якого відкривається чудовий вигляд на зимовий ліс.Глянувши у вікно я дещо здивувалася,адже мені ще не доводилося зустрічати чогось подібного.Дерева були наче в казці.Здавалося що якась чаклунка зачарувала ліс.Зимовий ліс мав чарівний вигляд.На деревах лежав тоненький шар снігу,а в повітрі легенько кружляли,наче танцювали сніжинки. Я застигла на місці від такої краси.Не знаю скільки я так простоїла,певно що довго.Потім прийшла мама і покликала мене снідати.Цей вигляд з вікна я ніколи не забуду
Я довго думала з чого почати розповідь, але хай це буде так. Моя мама дуже гарна, працьовита і добра, але не за це я її безмежно люблю, а просто, бо вона моя мама. Кожного разу, коли я на неї дивлюся її очі мені нагадують польові квіти, ті самі волошки. Мама мене завжди зрозуміє і підтримає у важкій ситуації. тобі, мамо за все! Що твоє серце завжди поруч зі мною, воно ладне прощати мені все.Вам може здатися що моя мама звичайна, але це не так. Вона для мене — цілий світ!
Я застигла на місці від такої краси.Не знаю скільки я так простоїла,певно що довго.Потім прийшла мама і покликала мене снідати.Цей вигляд з вікна я ніколи не забуду