Висловіть свої думки із заданої теми у формі роздуму (обсяг 1 сторінку), що містить складні речения з різними видами сполучникового й безсполучникового зв'язку, ілюструючи прикладами сучасних рокових пісень
Життя вимагає від нас вчинків. Без них неможливо розвиватись, рухатись до мети, самовдосконалюватись та перемагати. Але тут постає питання, якими саме вчинками ми намагаємося забезпечити свої поставлені цілі? Чи завжди вони є виправданими? Є такий гарний вислів «Переможців не судять». Справді, переможці постають перед іншими героями, що змогли зробити те, на що інші не наважувались. Але, на мою думку, ця позиція має зворотню сторону.
Дуже часто у боротьбі за перемогу, навіть під якимись , наприклад, визвольницькими гаслами, людина ризикує «загратися» в героя, ставлячи своє життя та долі оточуючих під загрозу. У ім’я благородних ідей та переконань Тарас Бульба з повісті Гоголя вбиває свого сина. Хіба він герой-патріот? Як а мене, ні, він нещасна людина з трагічною долею.
Часто найстрашніші вчинки люди творять, прикриваючись благими гаслами. Ні в якому разі не слід забувати, що найголовніше у житті – залишатися людиною. Ми не називаємо героями солдатів німецької армії, з якими воювали наші діди у Другій Світовій війні, та навіть серед них – серед ворогів-окупантів – були такі, що таємно годували наших жінок та дітей, не даючи їм вмерти від голоду. Ніхто не може вважатися героєм, якщо на його совісті є хоча б одна зламана доля або життя. Обставини життя часто змушують поступитися своїми інтересами та навіть у цю скрутну мить треба пам’ятати, що людяність має залишатися найвищою цінністю. ЇЇ складові – мужність, благородство та честь – роблять людину героєм в очах інших, навіть якщо вона фактично є переможеною стороною.
Нехай в цей складний період нашого суспільства усі загадають цю істину. Бо це і є справжній героїзм.
Добрим, безумовно, бути варто, тому що бути злим значить бути нещасною людиною, позбавленим багатьох радощів життя, зло спустошує свого носія, а добро навпроти, наповнює його спокоєм і життєрадісністю. А чи може добро бути з домішкою зла? Так, може, тому що іноді добро буває з кулаками. Наприклад, тоді, коли потрібно захистити себе самого або відстояти честь дівчини.Добро і зло завжди разом, завжди поруч, вони сусіди мимоволі. Головне добре розуміти, що добро сприяє миру у всьому світі та процвітанню благодійників і так буде до тих пір, поки воно буде на чолі кута. Якщо ж зло візьме гору, то хаосу, війни і кровопролиття неможливо буде уникнути. А до них приєднаються страх, біль, смерть, страждання, муки і розчарування. Тому присутність добра в суспільстві, його лідерство і перевагу над злом – це показник здорового суспільства, присутності в ньому культури, норм і моралі, законів, прав і свобод.Якщо добро покликане творити, то зло завжди призводить до руйнування, веде до відсутності людяності, поневолення, збільшення насильства, відсутності свободи вибору і волевиявлення, пригнічення і закріпачення. Люди стають в’язнями власних пороків, втрачаючи останні паростки моральності, остаточно очорнити всіма цими проявами свої колись чисті і добрі душі. Воцаріння зла призведе до того, що людство своїми ж руками і негативними вчинками незримо затягне на своїх шиях петлю, з якої просто неможливо буде вибратися живим. Значить, зло в кінцевому підсумку призводить до смерті всього живого. А добро – це життя. Тому, бути добрим і творити добро, значить жити в мирі та злагоді з самим собою і з усім іншим світом. Адже скільки в людині добра, стільки в ньому і самого життя.
Життя вимагає від нас вчинків. Без них неможливо розвиватись, рухатись до мети, самовдосконалюватись та перемагати. Але тут постає питання, якими саме вчинками ми намагаємося забезпечити свої поставлені цілі? Чи завжди вони є виправданими? Є такий гарний вислів «Переможців не судять». Справді, переможці постають перед іншими героями, що змогли зробити те, на що інші не наважувались. Але, на мою думку, ця позиція має зворотню сторону.
Дуже часто у боротьбі за перемогу, навіть під якимись , наприклад, визвольницькими гаслами, людина ризикує «загратися» в героя, ставлячи своє життя та долі оточуючих під загрозу. У ім’я благородних ідей та переконань Тарас Бульба з повісті Гоголя вбиває свого сина. Хіба він герой-патріот? Як а мене, ні, він нещасна людина з трагічною долею.
Часто найстрашніші вчинки люди творять, прикриваючись благими гаслами. Ні в якому разі не слід забувати, що найголовніше у житті – залишатися людиною. Ми не називаємо героями солдатів німецької армії, з якими воювали наші діди у Другій Світовій війні, та навіть серед них – серед ворогів-окупантів – були такі, що таємно годували наших жінок та дітей, не даючи їм вмерти від голоду. Ніхто не може вважатися героєм, якщо на його совісті є хоча б одна зламана доля або життя. Обставини життя часто змушують поступитися своїми інтересами та навіть у цю скрутну мить треба пам’ятати, що людяність має залишатися найвищою цінністю. ЇЇ складові – мужність, благородство та честь – роблять людину героєм в очах інших, навіть якщо вона фактично є переможеною стороною.
Нехай в цей складний період нашого суспільства усі загадають цю істину. Бо це і є справжній героїзм.
Оригинал http://ycilka.net/tvir.php?id=869#ixzz4Z1zhMjIB