Запишіть словосполучення, розкриваючи дужки. У прикметниках виділіть суфікси і з'ясуйте, до якого розряду належать утворені прикметники. (Україна) мова; (народ) мудрість; (соловей) гай; (ласка) усмішка; (вишня) сад; (роса) доріжка; (виноград) лоза; (бабуся) хустка; (місто) парк; (бджола) вулик; (вовк) лігво; (сніг) зима; (чари) сопілка.

👇

Ответ:

Katenkalovely

23.04.2020

Объяснение:

Українська мова, народна мудрість, соловїний гай, ласкава усмішка, вишневий сад,росяна доріжка, виноградна лоза ,бабусина хустка, місцевий парк, бджолиний вулик, вовче лігво, сніжна зима, чарівна сопілка.

4,7(38 оценок)

Открыть все ответы

Ответ:

nikita228928

23.04.2020

Котик та півник
Був собі котик та півник, і були вони у великій приязні. Котик, було, у скрипочку грає, а півник пісеньки співає. Котик, було, йде їсти добувати, а півник вдома сидить та хати глядить. То котик, було, йдучи наказує: – Ти ж тут нікого не пускай та й сам не виходь, хоч би хто й кликав. – Добре, добре, – каже півник, засуне хату та й сидить, аж поки котик вернеться. Навідала півника лисиця та й надумала його підманити. Підійде під віконце, як котика нема вдома, та й підмовляє: – Ходи, ходи, півнику, до мене, що у мене золота пшениця, медяна водиця. А півник їй: – То-ток, то-ток, не велів коток! Бачить лисиця, що так не бере, прийшла раз уночі, насипала півникові попід вікном золотої пшениці, а сама засіла за кущем. Тільки що котик вийшов по здобич, а півник одсунув кватирку та й виглядає. Бачить: нікого нема, тільки пшеничка попід вікном розсипана. Понадився півник: – Піду-но я трошки поклюю, нікого нема, ніхто мене не зобачить, то й котикові не скаже. Тільки півник за поріг, а лиска за нього та й помчала до своєї хати. А він кричить:
Котику-братику, несе мене лиска по каменю-мосту на своєму хвосту. Порятуй мене! Котик поки почув, поки завернувся (далеко був), то вже й опізнився лиску доганяти. Біг-біг, не здогнав, вернувся додому та й плаче, а далі надумався, узяв скрипку та писану кайстру та й пішов до лисиччиної хатки. А в лисиці було штири дочки та їден син. То стара лисиця на влови пішла, а дітям наказала півника глядіти та окріп гріти, щоб ото вже, як вернеться, зарізати його та обпатрити. – Глядіть же, – наказала, – нікого не пускайте. Та й пішла. А котик підійшов під вікно та й заграв, ще й приспівує:
Ой у лиски, в лиски новий двір та чотири дочки на вибір, п’ятий синко ще й Пилипко. Вийди, лисе, подивися, чи хороше граю! От найстарша лисичівна не втерпіла та й каже до менших: – Ви тут посидьте, а я піду подивлюсь, що воно там так хороше грає? Тільки що вийшла, а котик її – цок у лобок та в писану кайстру! А сам знов грає: Ой у лиски, в лиски новий двір… і т. д. Не втерпіла й друга лисичівна та й собі вийшла, а він і ту – цок у лобок та в писану кайстру! Так усіх штирох виманив. А синко Пилипко жде-пожде сестричок – не вертаються: – Піду-но, – каже, – позаганяю, а то мати прийде, битиме. Та й вийшов з хати. От котик і його – цок у лобок та в писану кайстру! А потім почепив кайстру на сухій вербі, сам – у хату, знайшов півника, розв’язав, взяли вони удвох усю лисиччину страву поїли, горщика з окропом вивернули, горшки-миски побили, а самі втекли додому. Та вже потім півник довіку слухав котика. слушать-скачать>>

4,4(58 оценок)

Ответ:

Margaritka1307

23.04.2020

Зміст текстів офіційно-ділового стилю реалізується у мові і через мову. Мова є критерієм освіченості та індивідуальності людини. Як зазначав український мовознавець О. Потебня, «мовна індивідуальність виділяє людину як особистість і чим яскравіше ця особистість, тим повніше вона відображає мовні якості суспільства».
Використання мовних одиниць у текстах документів різних видів регулюють стильові норми офіційно-ділового стилю – правила відбору і організації мовних одиниць у текстах цього стилю. Найчіткіше особливості офіційно-ділового стилю виявляються у лексиці.
Як зазначає А. Коваль, в основу текстів офіційно-ділового стилю покладена загальновживана стилістично-нейтральна лексика. До неї належать слова, що виступають назвами осіб за родинною спорідненістю (батько, мати, брат, сестра); осіб за професійною або службовою належністю (директор, секретар, вчитель, декан); різних предметів побуту (стіл, будинок, книга); ознак (високий, малий, широкий, круглий, далекий); дій, процесів, станів (будувати, ремонтувати, писати, вантажити); просторових і часових понять (день, рік, місяць, захід, схід); одиниць виміру (грам, метр, кілограм), службово-граматичних елементів (і, але, щоб, за, через) тощо. Ці слова зрозумілі й широковживані, тому використовуються в усіх функціональних стилях сучасної української літературної мови [4, с. 91].
Офіційно-діловий стиль, наголошує Л. Мацько, має виразний книжний характер, тому при укладанні ділових паперів слід віддавати перевагу книжним словам, які позбавлені експресивно-оцінного забарвлення. Наприклад, слова дбати, приїхати, які активно вживаються в розмовному мовленні, в ділових паперах слід замінити на виявляти турботу, прибути.
Значна частина книжної лексики не закріплена за однією сферою функціонування, а широко вживається, окрім офіційно-ділового стилю, в наукових працях та публіцистичних статтях. Це, наприклад, слова розробляти, виконувати, сумісництво. Але серед книжних слів є й такі, що використовуються тільки в офіційно-діловому стилі. Цю лексику називають діловою: наказ, протокол, акт, резолюція, інструкція, заява, апеляція, посол, нота [5, с. 110].

4,4(34 оценок)

Это интересно:

Финансы-и-бизнес

17.08.2020

Как перевести деньги через Western Union: шаг за шагом...

Хобби-и-рукоделие

25.10.2020

Как связать на спицах игрушечного медведя...

Образование-и-коммуникации

07.03.2022

Как читать показания линейки: простой гайд...

Питомцы-и-животные