Київ – Забезпечення демократичних свобод, розвиток науки та створення сприятливого бізнес-клімату – основні складові позитивного іміджу України закордоном, вважають учасники щорічної Фулбрайтівської конференції, яка цього року отримала назву «Образ України у світі: реальний та бажаний». Учасники конференції наголошують, що нині в Україні відчувається тиск на ЗМІ, науці не вистачає фінансування, а інвестори нарікають на труднощі у співпраці з українською виконавчою владою.
За словами посла США в Україні Джона Теффта, більшість його родичів та друзів сприймають Україну винятково як країну, яка після розпаду Радянського Союзу намагається розвивати демократію. Американський посол вважає, що однією з важливих складових іміджу України у світі є здатність держави підтримувати свободу преси, а також права громадян на свободу слова та свободу зібрань.
«Більшість американців розуміють Україну через призму її демократичності і прогресивності, спроможність будувати демократичне суспільство. Українці хочуть демократії, але можу вам сказати напевне, до цього процесу так само не байдужі й у Сполучених Штатах», – додає Джон Теффт.
Важливо розвивати науку та бізнес-середовище
На думку віце-президента Академії наук вищої школи Максима Стріхи, сприятливий імідж України у світі формують не політики. У коментарі Радіо Свобода він зазначає, що однією з підвалин позитивного сприйняття країни закордоном можна вважати стабільний розвиток науки. Однак бюджет наукової сфери України у 30 разів менший за науковий бюджет Росії і в 500 разів менший за науковий бюджет США.
«Науковці, на відміну від політиків, здатні формувати імідж, адже в Україні ми досі маємо дуже якісну структурну науку, яка, щоправда, виживає не завдяки цій державі, а переважно всупереч їй», – каже Максим Стріха.
Ще одна важлива складова позитивного іміджу країни – сприятливий бізнес-клімат, вважає голова Американсько-української бізнес-ради Морган Вільямс. Він наголошує, що нині у рейтингу легкості ведення бізнесу Україна на останніх позиціях.
«Коли держава вдається, наприклад, до обмеження експорту зернових, ніхто з інвесторів вже не хоче виділяти кошти на бізнес в Україні. Сучасна Україна – це чудове місце для розвитку бізнесу. І серед першочергових завдань для уряду має бути перетворення її не лише на привабливе, але й на сприятливе місце для бізнесу», – додає Морган Вільямс.
Експорт зернових український уряд обмежив на початку жовтня. Водночас це рішення гостро розкритикували закордоном: в Українсько-американській раді з питань торгівлі та інвестицій заявили, що такий крок ставить під питання надійність України як постачальника і може суперечити її зобов’язанням як члена Світової організації торгівлі.
Мова — це таке поняття, яке для кожної людини є особливим та індивідуальним. В цілому світі не знайдеться така особистість, яка б не мала рідної мови. Зрозуміло, що в кожного народу різні мови, але в цьому нема нічого дивного.
Для мене рідна мова — це мова колискової, яку у дитинстві мені співала матуся. Це мова, якою я спілкуюся кожен день. Це мова, якою розмовлятимуть мої діти та онуки. Рідною для мене є українська і я цим пишаюся, тому що саме ця мова така милозвучна та поетична, багата та співуча!
Українська мова пройшла важкий шлях свого становлення. Досить довгий час її принижували та гнобили, затоптували в багнюку. Навіть був такий період, коли моя рідна мова вважалася «неіснуючою». Але вона пройшла через всі перешкоди, вистояла, не зламалася, завдяки цьому ми тепер вільно та без перешкод можемо спілкуватися українською. В наші дні українська мова стає все популярнішою, вважається престижно та модно розмовляти нею.
Для мене українська – це не тільки засіб спілкування, це ще й святиня, яку треба оберігати все життя. Мову треба цінувати як зіницю ока, тому що без неї народ втрачає свою вартість. Недарма ж люди кажуть, що без мови не буде нації. Мова повинна бути в кожного з нас глибоко в серці, тому що вона невід’ємна складова народу та держави.
Кожна людина ставиться по-різному до тієї мови, якою вона розмовляє. Дехто пишається нею, хтось соромиться її, а є й такі люди, які ставляться з байдужістю до рідної мови. Але така байдужість не призводить до хорошого фіналу. Отже, треба цінувати, пишатися та оберігати нашу національну святиню – мову. Недарма ж вона пройшла такий важкий шлях, щоб зараз бути забутою та знеславленою.
Для мене українська мова означає дуже багато, адже мої предки розмовляли нею ще з давніх часів. Вона передається з покоління в покоління, наче дорогоцінний скарб. Я б хотіла, щоб українська мова була в пошані кожного з нас, тому що ми — українці, достойні громадяни своєї держави. Маю надію, що через декілька років українська стане ще популярнішою та поширенішою серед нашого населення.
Відповідь:
Пташка полетіла далеко
Дорога пташко, не лети так далеко
У Андрія фантазія дуже розвинена
Моя фантазіє, до мені написати твір
Оля пішла гуляти в парк
Чарівна Олю, ходімо в парк
Олексій Іванович-вчитель трудового навчання
Шановний Олексію Івановичу, до іть мені
Пояснення: