Відповідь:
Я би визначила настрій цієї пейзажної замальовки як зачаровано-умиротворений. Поезія нагадує акварельку - легку, повітряну, проте яскраву: все свіже, "все блищить", "день такий полив'яний", "блискавки ... в траві", "мокрі ниви". У природі спокій і рівновага. Все настільки гарне й живе, що сприймається як казка: "дідок старесенький, кропив'яний,
блискавки визбирує", "струшується сад, як парасолька", "корів розсипана квасолька доганяє хмари". Замилування природою, крім цих казкових метафоричних образів, перадає і зменшувано-пестлива лексика: дідок, парасолька. квасолька. Чарівна картина природи наче повертає ліричного героя в дитинство з його безпосередністю, емоційністю, здатністю вірити в диво і бачити світ, у якому " і люди як нові".
Пояснення:
ответ: Утворення Київської Русі було цілком закономірним явищем в історії слов’янських народів Європи. Слов’яни другої половини І тисячоліття перебували на приблизно однаковому рівні розвитку. В південних слов’ян починають утворюватися власні держави.Наприкінці VІІІ – на початку ІХ ст. утворилася Праукраїнська держава – Середньодніпровська Русь. Головну роль у житті нової держави відігравали племена полян – саме вони прибрали собі назву "русь”. Від імені "русів” пішла й назва нової держави, а столицею її став древній центр полян-русів Київ. Отже, була сформована держава Київська Русь.Розвиток Праукраїнської держави було перервано захопленням Києва варязьким конунгом Олегом у 882 році. Змінилася політична організація держави: замість конфедерації праукраїнських племен на чолі з князівською династією Києвичів утворилася держава імперського типу з князівською династією варягів Рюриковичів.
Объяснение:
Чотирнадцять тисяч сто сімдесят п'ять – числівник; початкова форма – чотирнадцять тисяч сто сімдесят п'ять; кількісний, власне кількісний; складений; Н.в. або З.в. (дивитися у контексті); синтаксичну роль дивитися у контексті
Додаткова інформація: за родами і числами не змінюється