Моє рідне місто – найкраще на землі. не тому, що тут пройшло моє дитинство і юність, не через до болі рідні місця, а тому, що воно дійсно зачаровує навіть просто проїжджих мимо людей. воно насичене особливим колоритом, його вулиці переповнені весняним настроєм, а люди привітні і доброзичливі. так було завжди. кожна пора року у містечку по-своєму неповторна. весна і літо – період, коли численні вулички, бульвари та площі поринають у зелені дерев та квітах, зранку до пізнього вечора гуляють родини з дітьми, закохані пари, гурти молоді. осінню та зимою місто поринає в досить теплу атмосферу затишку. воно ніби ховається в кокон, де все ж вирує життя, щоб навесні знову заявити про себе нескінченною енергією.наше місто славиться історичними визначними пам’ятками. тут є алея слави ветеранів , пам’ятник невідомому солдату, великому т. шевченку та бульвар г. сковороди з персонажами його творчості. в цих місцях завжди людно та гамірно, населення оберігає та цінує символи свого міста. також у місті є дитячий садок, школа, стадіон, будинок культури, велика бібліотека в центрі. а на околиці протікає невелика річка, з берегів якої відкривається чудовий краєвид – місце натхнення місцевих художників, фотографів та поетів. головна особливість мого рідного міста – в його неповторності. об’єктивно можна сказати, що ніде немає такого вдалого поєднання культурного, природного та людського потенціалів, як тут. найбільшою окрасою будь-якого міста чи селища є його населення, а в нас воно дружне, найщиріше та найдобріше. саме люди роблять все, що створено на території містечка живим та насиченим повітрям. я дуже люблю своє місто, воно надихає мене, змушує пам’ятати про своє походження та бути вдячною, що народилася саме в цих місцях.
1. сонце і повітря лоскочуть щоки, зелень ялинкових гілок виглядає з - під снігу так свіжо, що, здається, надворі стоїть весна, одягнена у білі шати.2. весна прийшла непомітно для усіх, особливо для аліни; мама подарувала їй новий велосипед, який вона вона так чекала цієї весни.3. стояла тиха і по - своєму хвилююча година, згори на верховіття лісу опускався сизий присмерк і знизу з - під кожного куща виповзав туман, тому здавалось, що над землею коливалися два неба. 4. вона полюбляла читати книги в садку,вітер здійнявся непомітно, але вона надто захоплена читанням, непомічаючи нічого.5.якщо вітер не стихне, то він повинен буде забрати її з роботи; якщо вона закінчить працювати раніше, то він викличе їй таксі
