Земля - це наш унікальний дарунок. Вона подарувала нам життя, ми можемо спокійно вчитися і працювати. Адже більше ні на одній планеті у великій сонячній системі життя немає. Лише у нас, на Землі, є повітря, яким ми дихаємо і без якого загине все живе. Є вода, без цієї дивної і казкової по своєму складу рідини не зможе жити ні один живий організм на землі. Йде дощ, який дарує нам свою прохолоду, живить землю і наповнює наші водоймища. Є у нас такі красиві океани, мори і річки, в яких живе інший світ, світ тварин і рослин. А як добре і прекрасно влітку поринути в прохолодну воду. І ми навіть не замислюємося, що такого чарівного дарунку більше ніде у всьому всесвіті.
З давніх часів чоловік і природа тісно взаємозв'язані. В давнину первісні люди повністю залежали від довкілля. Але йшов час, людина еволюціонувала, удосконалювався його мозок. Люди навчилися добувати вогонь, будувати житла, створювати знаряддя праці. Людина не лише завойовувала своє місце серед інших племен, але і намірилася підпорядкувати саму природу.
Питання взаємодії з довкіллям актуальне і сьогодні. Проголосивши себе царем серед всіх живих істот, чоловік забув, що сам є частиною природи, вінцем її творіння. І замість вдячності продовжує поводитися дуже агресивно. Ні для кого не секрет, як згубно сьогодні позначається на навколишньому світі діяльність людини.
Відповідь:
ішли якось двоє хлопчат: Тимко і Юрко. Побачили гарні кущі малини у сусіда Юрка. І вирішили хлопці назбирати малини щоб поїсти. Общипали кущі та сіли перепочити. Потім пішли друзі до Юрка. Його мама побачила які брудні хлопці та відправила додому переодягатися. Сама ж поговорили з сином що рвати чужу малину не можна. Те саме і зробила Тимкова мама коли побачила замурзаного сина. Юрко після розмови пішов вибачатися перед сусідом і поніс із собою кошик слив щоб за малину не сварили.
Пояснення: