1. Визнач тему, головну думку тексту, запиши їх.
2.
Склади і запиши тези.
Унікальним мистецьким явищем — і то не тільки на тлі українського
мистецтва — є Микола Бідняк, людина трагічної долі, художник, який,
попри тяжке каліцтво, став взірцем духовного і творчого подвигу.
Народився Микола Бідняк 1930 року в Торонто. За 10 років до того
батько Миколи переселився в Канаду з буковинського села Ленківці (нині
передмістя Чернівців). Пізніше доля завела родину до Німеччини. Вже
там Микола, натрапивши на польову міну, втратив обидві руки.
1950 року юнак з батьками повернувся до Канади. Маючи нездоланну
силу волі та винятковий хист до малярства, він знайшов у собі сили за-
кінчити Інститут технології та мистецтва в Калгарі (провінція Альберта),
а згодом Онтарійський коледж образотворчого мистецтва в Торонто.
Непереможне покликання до мистецтва навчило Миколу винахідли-
вості. На куксу правої руки він натягував еластичний гумовий бандаж,
яким міцно притискав пензель чи олівець. Часто йому доводилося затис-
кувати пензель зубами чи між пальцями ноги. У такий іб Микола
виконував дивовижні малярські та графічні роботи, технічній досконалос-
ті яких міг позаздрити будь-який митець. Працюючи по 16–18 годин на
добу, він створив понад 3,5 тисячі робіт.
Микола Бідняк створив ікони, портрети, пейзажі, натюрморти, об-
кладинки книг. Ікони та світські твори Бідняка здобули світове визнан-
ня, експонувалися у США, Канаді, Мексиці, Іспанії, Швеції, Швейцарії,
Великобританії, Італії, Японії. Художник мав престижні нагороди, був
членом Української спілки образотворчих митців
США й Канади, а також Міжнародної Асоціації
митців, що малюють вустами і пальцями ніг.
В Україні творчість Миколи Бідняка упро-
довж тривалого часу була майже незнаною.
1991 року він був обраний професором Львівської
академії мистецтв. 1995 року Микола Бідняк
став лауреатом Державної премії України ім. Та-
раса Шевченка. Кілька робіт митець передав На-
ціональному музею у Львові для постійно діючої
експозиції.
Як член світової Асоціації митців-інвалідів
Микола Бідняк виявляв турботу про інвалідів
України, які, не скорившись долі, прагнуть жити
повноцінним життям і приносити користь. Таких
художник залучив до роботи в асоціації, що на-
давала їм відчутної творчої й матеріальної під-
тримки.
У мене є такий друг. Звуть його «ім'я» . Йому «вік» років. Він невисокого зросту, стрункої статури. У нього карі очі, невеличкий прямий ніс з горбинкою і світло-русяве волосся. Одягається стильно, намагається стежити за модою.
«Ім'я» добре вихований і чемний: у громадському транспорті завжди поступиться місцем літнім людям.
З теплом і турботою ставиться до рідних. Коли у нього захворіла бабуся, «ім'я» всі літні канікули провів, доглядаючи за нею.
Крім цього, у вільний від навчання час «ім'я» любить грати у футбол, проводити час з друзями.
Одного разу «ім'я» зателефонував мені і запросив пограти з ним у футбол. Я сказав йому, що не можу, так як потрібно навести порядок в квартирі. Мій друг, не замислюючись, прийшов мені на до Ми взялися за прибирання. Впоралися дуже швидко. У підсумку - квартира сяяла від чистоти. Я подякував «ім'я» , і ми разом з ним пішли грати у футбол.
Я щасливий, що у мене є такий чудовий друг, як «ім'я» і дуже ціную його дружбою.