У багатьох українських народних піснях дуб постає як символ незламної сили, могутності та непереможного довголіття. Чому?
А ось послухайте.
Дуби й дійсно живуть надзвичайно довго. Серед них є справжні патріархи, дуби-довгожителі, яким буває понад тисячу років!
Ще в сиву давнину люди поклонялися дубові, вірячи в його чудодійну силу. Слов’яни вважали дуб священним деревом. Під цими велетнями вони приносили жертви богам, справляли релігійні обряди. Предки наші навіть грізного бога Перуна вирізьблювали з дубових колод.
Знайдено незаперечні докази того, що люди ще понад п’ять тисяч років тому розтирали жолуді на борошно і випікали з нього хліб.
Обожнювання дуба, очевидно, зумовлено його довговічністю, надзвичайною міцністю деревини. Так, славнозвісний Хортицький дуб прожив майже дві тисячі років, а на Рівненщині нині росте тисячотрьохсотлітній красень.
Традиційно на відзнаку народження хлопчика садили молоденький дубок.
Шанують дуб і в наші дні. Насаджуються молоді діброви, гаї. Старі дуби охороняються законом як найцінніші пам’ятки природи.
Пропоную скласти таку історію про життя домашніх тварин: У мене вдома живе песик на ім'я Рекс. Це дуже гарний собака. Він дуже незвичайно з'явився у нашому домі. Більшість людей зараз купують своїх улюбленців. Ми ж Рекса знайшли на вулиці. Одного разу ми з батьками пішли в гараж ставити своє авто. Там ми побачили маленьке щеня. Воно дивилось на нас жалібними очима та скиглило. Поряд з ним не було ні мами, ні братиків чи сестричок. Мама була настільки приголомшена його нещасним виглядом, що у той же день Рекс ночував вже в нас удома. З того часу ми з ним найкращі друзі.
На мою думку, кожна тварина не дивлячись на її умови життя , а іноді виживання має свій характер. Підтвердити це твердження можу орхарактеризувавши поведінку моєї улюбленці- кицьки Джессі. Одного разу, коли мені довелося гати за нею , я побачила, що моя кицька дуже любить полювати, незважаючи на те , що вона живе у квартирі.На дачі характер моєї улюблениці овсім змінюється, оскільки у місті вона цілий день спить, а тут заходить до будинку лише у випадку,коли хоче їсти.Напевне, саме за це я люблю Джессі.
Объяснение:
У багатьох українських народних піснях дуб постає як символ незламної сили, могутності та непереможного довголіття. Чому?
А ось послухайте.
Дуби й дійсно живуть надзвичайно довго. Серед них є справжні патріархи, дуби-довгожителі, яким буває понад тисячу років!
Ще в сиву давнину люди поклонялися дубові, вірячи в його чудодійну силу. Слов’яни вважали дуб священним деревом. Під цими велетнями вони приносили жертви богам, справляли релігійні обряди. Предки наші навіть грізного бога Перуна вирізьблювали з дубових колод.
Знайдено незаперечні докази того, що люди ще понад п’ять тисяч років тому розтирали жолуді на борошно і випікали з нього хліб.
Обожнювання дуба, очевидно, зумовлено його довговічністю, надзвичайною міцністю деревини. Так, славнозвісний Хортицький дуб прожив майже дві тисячі років, а на Рівненщині нині росте тисячотрьохсотлітній красень.
Традиційно на відзнаку народження хлопчика садили молоденький дубок.
Шанують дуб і в наші дні. Насаджуються молоді діброви, гаї. Старі дуби охороняються законом як найцінніші пам’ятки природи.