Для виділення прямої мови вживаємо тире або лапки
Объяснение:
Коли пряму мову починаємо з абзацу ,то перед початком її ставимо тире ,а в кінці,як звичайно крапку ,знак питання ,знак оклику або три крапки -залежно від характеру речення
приклад:
-Ну,скажи ,Сашку,коли вже настане літо?
-Не знаю ,Ольго,-щиро зітхнув хлопець .-Не знаю ,хто б тебе зміг не любити отаку!
2 Коли пряму мову оформлюємо без абзацу ,то перед початком її ставимо відкриті лапки , а в кінці -вілповідний до характеру речення розділовий знак і закриті лапки .
приклад :
У цей час я побачила далеко машину і стала показувати в інший бік :"Дивіться , Дивіться !Хтось їде!"
Речення ,що вказує ,кому належить пряма мова ("слова автора") ,може :
а) стояти перед прямою мовою ;тоді після слів автора ставимо двокрапку .
приклад :
Гість каже :" у вас дуже смачний борщ"
б) стояти після прямої мови ; у цьому разі після прямої мови ставимо або знак оклику або знак питання ,або три крапки -залежно від характеру речення
Після відповідного розділового знака перед словами автора ставимо тире.
приклад :
-Тату!татку!-упізнали діти
-Краще до екзамену готуйтеся,а не байдикуйте ! -сказав вчитель історії
Одного разу в середині літа ми з бабусею гуляли лісом і зупинилися на лісовій галявині. Бабуся втомилася, тому підстелила собі хустинку та сіла відпочивати. А я оглядав галявину. Спочатку мені здалося, що там лише трава та дерева. Було дуже нудно. Але потім я помітив дятла, який «працював» на одному з дерев. У дятла було чорно-біле оперення та червоний чубчик на голові. Він стукав по дереву дзьобом з такою силою, що мені стало його шкода. Адже йому щодня доводилося добувати собі їжу, у прямому значенні «б’ючись головою об стіну». Тільки в лісі були дерева, а не стіни. Я нахилився до землі, аби знайти для дятла черв’ячка та підсунути йому на наступному дереві.
Объяснение: