Запишіть речення, знявши риски й розставивши розділові знаки при вставних словах (звертаю увагу на те, що можуть бути реченні без вставних слів) В реченнях і вставними словами вкажіть групу вставної
конструкції за значенням (упевненість, невпевненість, зв'язок думок, ...)
1. На/жаль історія не зберегла імені далекого майстра.
2. По/перше треба придбати квитки а подруге накупити сувенірів. 3. Полювання як ви потім побачите потребує багато часу.
4. У нас люди принаймні не голодують.
5. Коли ж на/приклад виявилося, що Анна Ярославна не лише сама читае, а й власноручно пише свої дисти, то вишукані придворні дами
напевно іронічно копилили губи.
6. Складіть будь/ласка речення із словом "канікули". 7. Нащо бачте згадувать, що давно минуло.
Діти рано ставали дорослими. Поруч із дитячими розвагами впевнено крокувало справжнє життя, насичене працею і турботами. П'ятирічне дівча колесало меншого братика. Хлопчик був завзятим очередником, його могли віддати в науку до майстра. Трохи пізніше хлоп'я подалося на заробітки. Зароблені гроші, зрозуміло, йшли на користь сім’ї, Та ось, юнак голив бороду залишаючи вуса, як ознаку козацтва. Батько мав право зазначити: "Син - мій, та розум в нього свій". З цього віку хлопець вважався парубком. На парубоцькі громади накладалися обов’язки: до старим і немічним, впорядкуваня самотніх могил, прикрашання храму перед святами. Парубоцтво - певний рубіж у житті юнака. “Не той козак, що на коні, а той, що під конем” - говорили запорожці. Вони мали на увазі, що тільки в біді випробовуєцться характер молодого воїна. Юнак не міг стати січовиком, не подолавши човном Дніпровські пороги. Невмілого й вередливого відправляли додому.
Объяснение: