Довгоочікувані зимові канікули тішили мене кожен день. Спочатку, після сухого, морозного грудня, напередодні Нового року, випав перший сніг. Ми із задоволенням борсалися в ньому до настання сутінків і боялися, щоб він не розтанув до ранку.
Зустріч Нового року пройшла чудово. Народне гуляння тривало до пізнього, зимового світанку. Прокинувшись до обіду, я виглянув у вікно і побачив двір, засипаний святкової мішурою. На щастя, снігу було навалом, тому я обдзвонив шкільних друзів і покликав їх заливати ковзанку під хокейний майданчик. Ми працювали до вечора і вирішили наступного дня відпочити в лісі.
Зимовий день тільки починався, а ми вже, прихопивши лижі, ранковою електричкою під'їжджали до маленької станції на узліссі. На вузькому пероні ми відразу надягли лижі і рушили по, прокладеній кимось, лижні вглиб хащі. Пізніше сонце ліниво сходило над лісом, розливаючи холодне, тьмяне світло. Морозець щипав нас за носи і вуха, намагаючись влізти в підв'язані шарфи і шапки. Застиглий химерними, кришталевими статуями, зимовий ліс заворожував і чарував. Грона перламутрових, вкритих інієм вільхових сережок звисали над нашими головами якимось казковим зводом. Снігові шапки кущів іскрилися круглими верхівками. Темно-малахітові крони сосен розрізали небесну синяву.
Потім знялися и полетіли за високі гори,за сіні моря та за бескрайні простори.Летіли вдень та вночі.Нарешті стомлені птахи прилетіли. Пташки тих країв були раді гостям.Вони дали їм пшениці та дозволили перепочити у їх будиночках.На наступний день вони всі дружно будували гнізда для приїжджих гостей.Одні шукали хмиз,пух,піря та траву.Інші все це уважно складали.А після важкої роботи всі гралися та співали веселі пісні. Ось так швидко пройшла зима.Відлітати вже не хотілося, але вони скучили за рідними місцями. Птахи обіцяли повернуться на наступний рік.Тепер у них з'явилися чудові друзі, які їх чекають.
Довгоочікувані зимові канікули тішили мене кожен день. Спочатку, після сухого, морозного грудня, напередодні Нового року, випав перший сніг. Ми із задоволенням борсалися в ньому до настання сутінків і боялися, щоб він не розтанув до ранку.
Зустріч Нового року пройшла чудово. Народне гуляння тривало до пізнього, зимового світанку. Прокинувшись до обіду, я виглянув у вікно і побачив двір, засипаний святкової мішурою. На щастя, снігу було навалом, тому я обдзвонив шкільних друзів і покликав їх заливати ковзанку під хокейний майданчик. Ми працювали до вечора і вирішили наступного дня відпочити в лісі.
Зимовий день тільки починався, а ми вже, прихопивши лижі, ранковою електричкою під'їжджали до маленької станції на узліссі. На вузькому пероні ми відразу надягли лижі і рушили по, прокладеній кимось, лижні вглиб хащі. Пізніше сонце ліниво сходило над лісом, розливаючи холодне, тьмяне світло. Морозець щипав нас за носи і вуха, намагаючись влізти в підв'язані шарфи і шапки. Застиглий химерними, кришталевими статуями, зимовий ліс заворожував і чарував. Грона перламутрових, вкритих інієм вільхових сережок звисали над нашими головами якимось казковим зводом. Снігові шапки кущів іскрилися круглими верхівками. Темно-малахітові крони сосен розрізали небесну синяву.