Гарні вчинки (твір-роздум)
Існує таке гарне прислів'я: "Посієш вчинок — пожнеш звичку, посієш звичку — пожнеш характер, посієш характер — пожнеш долю". Отже, у житті людини, все починається зі вчинка.
Я вирішив зробити такий експеримент і упродовж одного дня робити тільки гарні вчинки. Вранці я зробив зарядку, після сніданку помив посуд. У мами очі засвітились радістю. На серці у мене було також радісно, коли я йшов до школи. Допоміг перейти дорогу якійсь бабусі з ціпком. Треба сказати, що вона була приємно здивована. На уроках я намагався не відволікатися. Здається, це помітила вчителька математики. Сподіваюсь, що це вплине на мою оцінку. Удень я пропилососив квартиру.
На жаль, жодного героїчного вчинку мені не вдалося здійснити. Ні вдача, ні тим більше доля мої не змінились. Та й взагалі нічого особливого я не зробив. Але я дійшов цікавого висновку. Робити гарні вчинки зовсім не складно. Складно звикнути до цього. Над цим доведеться попрацювати.
1) Надворі була ще весна, і висока трава в степу була вже
готова під косу.
2) При поясі у вершників були шаблі, а в руках луки із стрілами
3) Хати без дахів скупчені, при ліплені одна до одної, одна
(над)другою.
4) стояв вантажний літак, доверху забитий якимись ящиками й тюками.
5) Дивись, з-над Дніпра зібрались кревні, привітали край мій
древній.
6) 3 переляку душа в п'яти утекла.
Объяснение: