Мама завжди, з самого дитинства, поруч, добра, ласкава, привітна. Це вона годує й пестить немовля, піклується про нього ще до його народження, потім вчить дитину розмовляти, читати, писати. Це вона більше за всіх хвилюється, коли дитина йде до школи — чи все буде добре, чи даватимуться науки, чи не ображатимуть однокласники? Це вона допомагає і словом, і ділом — і у шкільні роки, і згодом, своїй уже дорослій дитині. їй можна про все розповісти, вона зрозуміє й дасть добру пораду. Будь-якою радістю, досягненням своїм прагнеш поділитися з матусею. А у хвилини горя та болю ти знову, як і колись, біжиш до неї, щоб вона ла, поцілувала та приголубила. І тоді здаються незначними всі негаразди — мама поруч, тож усе буде якнайкраще.
Батько й мати найрідніші і найближчі кожному з нас.Від них ми одержали життя.Вони вчать нас людських правил,оживляють нам розум,вкладають в наші вуста добрі слова.Тому треба поважати своїх батька й неньку,тому що вони дали це життя,тому що вони у нас єдині і більш таких немає на землі.Якщо ми будемо їх поважати то життя в нас буде краще,як кажуть добро повертається добром.