Світоглядні уявлення
Кожна людина визначає своє ставлення до себе, до інших людей, до світу, формується світогляд людини, який охоплює знання, переконання, прагнення, сподівання.
Втілюючи загальне бачення і розуміння місця людини в світі, світогляд впливає на її життєві позиції та вчинки. Поряд із індивідуальним світоглядом людини існує світогляд великих чи малих груп людей (націй, соціальних верств, етнографічних груп, родини тощо), який у процесі історичного розвитку зазнає певних, нерідко значних, змін.
У життєво-практичному світогляді важливе місце посідають уявлення та вірування. Уявлення – це образ якогось предмета чи явища, який міг сприйматися раніше і відтворився в пам"яті або створений уявою. Воно стосується не тільки минулого й теперішнього, а й майбутнього. У народному світогляді переважають уявлення як плід власне уяви, що стовується таких ситуацій, яких людина повністю не реалізувала в дійсності. Отже, йдеться про перетворювальне, а також спотворене відображення реальних предметів і явищ.
Релігійні уявлення людей називаються віруваннями. Вони сприймаються без перевірки, на віру. Віра становить основу релігійного світогляду. Релігійні люди переконані в існуванні надприродних сил та в їх визначальній ролі у світі.
Світогляд українського народу завжди мав яскраво виражене релігійне спрямування. Вірування необхідно відрізняти від повір"їв – своєрідних народних уявлень про залежність людини та її долі від явищ навколишнього світу. Народні повір"я широко відображені в усній народній творчості, зокрема в переказах, легендах тощо.
Світогляд українського народу має властивість переносити на світобудову якості людини. Ще у 30-х роках ХХ ст. Ганс Цбінден записав переказ про Землю, який побутував на Гуцульщині. За переказом, наша планета нагадує велетеньський людський організм, різні частини якого асоціюються з певним містом або регіоном: голова з цесарським містом – Віднем, пуповина – з папським містом Римом, груди й робочі руки – з багатими рівнинами Покуття, Поділля та Наддніпровської України, а черево – "шляхетчиною", тобто Польщею.
Відповідь:
Називний п’ять
Родовий п’яти́, п’ятьо́х
Давальний п’яти́, п’ятьо́м
Знахідний п’ять, п’ятьо́х
Орудний п’ятьма́, п’ятьома́
Місцевий на/у п’яти́, п’ятьо́х
Чоловічий та середній Жіночий
Називний три́ста вісімдеся́т два три́ста вісімдеся́т дві
Родовий трьохсо́т вісімдесяти́ (вісімдесятьо́х) двох трьохсо́т вісімдесяти́ (вісімдесятьо́х) двох
Давальний трьомста́м вісімдесяти́ (вісімдесятьо́м) двом трьомста́м вісімдесяти́ (вісімдесятьо́м) двом
Знахідний три́ста вісімдеся́т (вісімдесятьо́х) два (двох) три́ста вісімдеся́т (вісімдесятьо́х) дві (двох)
Орудний трьомаста́ми вісімдесятьма́ (вісімдесятьома́) двома́ трьомаста́ми вісімдесятьма́ (вісімдесятьома́) двома́
Місцевий на/у трьохста́х вісімдесяти́ (вісімдесятьо́х) двох на/у трьохста́х вісімдесяти́ (вісімдесятьо́х) двох
Пояснення: