Центральна вулиця Києва, що проходить поблизу місцевості, де багато років тому Володимир Великий охрестив свою сім’ю, носить назву Хрещатик. Імовірно, саме ця подія і дала назву легендарній вулиці.
Проте існує й інша версія щодо походження назви від місцевості з численними перехресними ярами (Хрещатого Яру). Сучасний Хрещатик завдовжки всьго 1,2 км, а ширина цієї вулиці на окремих ділянках становить майже 100 м. При чому її поїжджа частина сягає 24 м, а по обидва боки Хрещатика колони із дерев, які ніби захищають широкі (14м) тротуари. Зліва уздовж Хрещатика сланозвісний бульвар з каштанами, що неймоірно прекрасний у травневі дні: дерева пишно розквітають і наповнюють вулицю солодкуватим п’янким запахом. Хрещатик почав функціонувати як вулиця на початку XIX ст. Спочатку була забудована територія в районі сучасної площі Європейської. Забудовувалася здебільшого права сторона аж до вулиці Прорізної. На Хрещатику в той час будувалися в основному житлові будинки, крім першого театру – садиби у Києві. Тому і вулиця певний час іменувалася Театральною. На кінець XIX століття робудова вулиці сягала вже Бессарабської площі. А до 1869 року вона називалася Хрещатицькою, лише згодом її перейменовано в Хрещатик.
Чемність - це позитивна риса характеру, яка позволяє поводитися з іншими людьми з повагою і розумінням. Особито для мене, чемна людина - це гарно вихована особа, з високою освідченістю та моральними цінностями, багатим внутрішнім та духовним світом. Для сучасного світу така людина - це велика рідкість. У нашому житті вживаються слова, які необхідні для всіх нас і часом роблять дива з тими, до кого вони звернені. Правила хорошої поведінки вигадані не для ускладнення нашого життя, вони походять із життя доброзичливих, ввічливих, уважних, а отже, вихованих, культурних людей.
Проте існує й інша версія щодо походження назви від місцевості з численними перехресними ярами (Хрещатого Яру). Сучасний Хрещатик завдовжки всьго 1,2 км, а ширина цієї вулиці на окремих ділянках становить майже 100 м. При чому її поїжджа частина сягає 24 м, а по обидва боки Хрещатика колони із дерев, які ніби захищають широкі (14м) тротуари. Зліва уздовж Хрещатика сланозвісний бульвар з каштанами, що неймоірно прекрасний у травневі дні: дерева пишно розквітають і наповнюють вулицю солодкуватим п’янким запахом.
Хрещатик почав функціонувати як вулиця на початку XIX ст. Спочатку була забудована територія в районі сучасної площі Європейської. Забудовувалася здебільшого права сторона аж до вулиці Прорізної. На Хрещатику в той час будувалися в основному житлові будинки, крім першого театру – садиби у Києві. Тому і вулиця певний час іменувалася Театральною. На кінець XIX століття робудова вулиці сягала вже Бессарабської площі. А до 1869 року вона називалася Хрещатицькою, лише згодом її перейменовано в Хрещатик.