У сучасному світі, сповненому ненависті, лицемірства, зухвальства, ця чеснота трапляється вкрай рідко. Кинути монетку бабусі біля церкви, до сусіду з ремонтом чи просто підвезти незнайому людину додому, бо надворі страшна заметіль. Невже це так складно? І так, і ні. Наше життя побудоване на двох вічних суперечностях – добру та злу. Так було завжди. День змінює ніч, веселка з’являється після грози, добро завжди перемагає зло. Добрих людей у світі набагато більше. Це факт. І чим більше ми сіємо добра, тим рясніше воно проростатиме в серцях і душах кожного. Але чому інколи важко бути доброю людиною? Відповідь проста! Сьогодні життя швидше сповнене якихось ілюзій, нещирості. Тому часом так не вистачає якогось простого розуміння, милосердя з боку оточуючих. Люди, чомусь, звикли жити за законом: моя хата з краю. Спокійне існування, задля досягання власних цілей, пусті слова, обіцянки. Часом думаєш про все це і робиться страшно. За країну, за себе, за майбутнє покоління. Адже воно народжується вже таким, інакшим. Тому, на мою думку, надлишок доброти ніколи не буде зайвим. Той, хто робить добро іншим, робить його для себе. Він очищує своє тіло й душу від негативу. Доброта змінює наше життя, вона світлими промінчиками сонця відкриває найпотаємніші двері. Радійте життю, бо воно у нас одне!
1. Собака лягає біля багаття, кладе голову на передні лапи й не кліпаючи дивиться на вогонь. 2. Я ненавиджу тих, що не сіявши жнуть, що садів не садивши плоди об‘їдають. 3. Недооцінюючи силу і винахідливість греків, перси потрапили в пастку. 4. Хлопці побігли на вогники спотикаючись, падаючи, хакаючи, не зводячи очей із жар рок. 5. Життя — це терниста нива: не пройдеш, ноги не уколовши. 6. Недобачаючи в темряві, хлопець обережно намащувати шлях палицею.
Звороти — те, що відокремлено комами.
Но это не точно)))