Question

4. Складне речення із сурядним і підрядним зв'язком подано в рядку АШирокі рівні промені сонця, яке ще не підбилося над хмарами, запалиить ранкову блакить, і вона горить, сяє, дзвенить чистою й первогодню свіжістю
в Серце хай не стомиться ніяк у дні чекань, самотності й тривоги, нехай кохання буде, як
маяк, якому вірні, збивинся з дороги
в не боїться любов розлуки, не
дається печалі я руки, синім зором зорить у. далі, хоч за ше
й не дають медалі
г Справжня людина, яка хоче бути господарем
свого життя та свості долі, мусить триматися ближче до природи, жити простіше й щоденно гартувати і навіть випробувати свій
організм і свою волю
10. Складне речення з підрядним і безсполучниковим зв'язком подано в рядку
А Птахи, вириваючись у сизі присмерки степу, не могли залітати дуже далеко й високо,
бо крила їх робилися зволоженими; і вони опускалися зовсім низько, майже до самої
землі (Г. Тютюнник).
Б Моя душа ніколи не забуде того дарунку, що весна дала; весни такої не було й не буде,
як та була, що за вікном цвіла (Леся Українка).
в Будь щедрою, хай плаче твоє листя, роздай плоди і знову зацвіти (Л. Костенко),
ГУсохли верби, вижовкли рави, і дика качка тоскно обминає рудиментарні залишки баг-
ви (Л. Костенко).
11. Складне речення із сурядним і безсполучниковим зв'язком подано в рядку
A Коли у тузі вічної розлуки супутник людям голос подає, — я думаю - у точності науки
яке мистецтво і натхнення є! (Л. Костенко).
Б І як гасити полум'я несите, в такій біді на кого утовать, хто має воду відрами носити,
хто має чим те полум'я збивать? (Л. Костенко).
в Там, за віками, за гірким туманом, де трубить вічність у Роландів ріг, любов була еді-
ним талісманом, а талісман ще звався — оберіг (Л. Костенко).
г Непокривлену душу хотіли зламати, та ламалися тільки болючі киі, паді мною ночами
відплакала мати, я ж не зрікся ні мови, ні пісні п (Д. Павличко).
12 Пунктуаційну помилку ДОПУЩЕНо в реченні
АСмійтесь, бо сміх усе перепалить, а в сльозах і втопитись можна (Л. Костенко).
Б Звичайні норми починають старіти, тривожний пошук зводиться в закон, коли стоїть
історія на старті перед ривком в космічний стадіон (Л. Костенко).
в Нехай серия не знають супокою, хай обганяють мрії часу біг і наша юність буде хай та
кою, щоб їй ніхто не заздрити не міг (В. Симоненко).
Осінній день ше яблука глядить, листочок-два гойдає на гілляках, і цілу ніч щось тихо
нарудить, і чорні вікна стигнуть в тюреляках (Л. Костенко).​