Майбутнє…Яке воно? Кожен уявляє його по-своєму, вірить лише у найкраще, сподівається отримати подарунок долі. Мені важко сказати щось визначне навіть про власне майбутнє, а тим більше цілої держави. Але набагато легше розповісти про майбутнє, яке уявляєш.
Я вважаю, що достойне минуле свідчить про достойне майбутнє нашого народу.Я уявляю майбутнє нашої Батьківщини світлим і радісним. Вірю, що українці збережуть свою гідність і славу. Українських вчених знатимуть у всьому світі, їхню працю достойно оцінять у найрозвинутіших країнах планети, однією з яких буде Україна. Це уявити неважко, адже на сьогоднішній день багато талановитих українських науковців зарекомендували себе у світі як здібні і обдаровані спеціалісти.
Хочеться вірити, що сприятливі умови для наукової і творчої праці будуть і в Україні. Це буде надзвичайним здобутком для нашої держави, бо серед українців гається неабиякий науковий потенціал, який може стати твердою основою технологічного прогресу не тільки нашої держави, а й усього світу. Чистий український розум нарешті матиме своє призначення.
Здавна українці плекали і берегли своє рідне слово. Вони пронесли його крізь довгі роки пронизливої неволі, боротьби за власне самовизначення і заборони. Тільки мужній і стійкий народ міг стільки вистраждати заради своє мови - однієї з найспівучіших у світі. Тож я вважаю, що українська мова у новій незалежній державі розквітне красою рідної Батьківщини, замайорить іменами нових письменників і поетів-наступників. Таких геніїв української літератури, як Тарас Шевченко, Григорій Квітка-Основ’яненко, Леся Українка. Залунає українське слово, подарує свою красу читачам усієї планети.
Люба ненько Україна! Ти у нас одна-єдина. Дуже я тебе люблю, все для тебе я зроблю.
Я люблю твої співанки, писанки і вишиванки, споришевий моріжок І бабусин пиріжок.
Буду я про тебе дбати, бо ти для мене – рідна мати. Ти дала мені на щастя ліс і поле, луг квітчастий.
З вами – гори, ріки, луки – я б не витримав розлуки. Море, озеро, криниця – де б не був я, буде сниться.
Ти розквітла вже іздавна, будеш мати долю славну, твої лицарі й герої захистять тебе в двобої.
Невтомима трудівниця, тобі ніколи журиться. Багатієш ти металом, хлібом, медом, сиром, салом.
В цій країні кожна хата добрими людьми багата. Харків, Львів, Донецьк, Полтава – йде про них по світу слава.
Славний Київ златоглавий, ти могутній, величавий. Вздовж Дніпра – гаї, ліси, місто вічної краси.
Тут палаци старовинні і споруди вельми дивні, тут побачиш ти зненацька всякі дива чудернацькі.
Тут у кожній у оселі, працьовиті і веселі, друзі мешкають – кияни, дорогі мої краяни - і митці, і президенти, будівельники й студенти…Тут живе моя сім`я, тут росту щасливий я.
Маю маму, маю тата, маю друзів я багато. Ніяка біда ізроду не здола мого народу.
Я для тебе буду жити, вчитися, щоб все зуміти. Ти ж – міцній і розквітай, Україно, рідний край.
Як Шевченко і Тичина, славлю рідну Україну. Може, я пишу і гірші, але дуже щирі вірші.