У нещасного випадку можуть бути різні причини, але найчастіше це необережність.
Взимку люди часто травмуються через ожеледицю, на ковзанках, припорошених снігом, під час дитячих зимових ігор, при катанні з крижаної гірки на санчатах, лижах, ковзанах. Уберегтися від травм під час ожеледиці можна, якщо дотримуватися простих правил поведінки:
– перед виходом із будинку натріть наждачним папером підошву або наклейте на неї лейкопластир чи ізоляційну стрічку;
– людям похилого віку краще взагалі не виходити з дому у такі дні;
– ходіть по тротуарах, посипаних піском або сіллю, а якщо вони не посипані, ходіть по не притоптаному снігу, який зазвичай залишається на внутрішньому краї тротуару;
– при ступанні по льоду максимальне навантаження на стопу повинно приходитися не на п’яту, а на носок;
– ходіть неквапливо, ноги злегка розслабте в колінах;
– не тримайте руки в кишенях – це збільшує ймовірність не тільки падіння, але й отримання тяжких травм, особливо переломів;
– бережіться ковзанок, припорошених снігом, ходіть по освітленій частині тротуару, не перебігайте проїжджу частину дороги;
– під час танення снігу та льоду дуже небезпечними є бурульки. Для того, щоб уникнути травм від них, не ходіть близько попід стінами будинків;
– при падінні на руку можливий перелом кісток передпліччя або кисті. В цьому випадку наложіть одну шину (з підручного матеріалу – дошки, гілки тощо) на внутрішню поверхню руки. В напівзігнуті пальці вкладіть валик та підвісьте руку перед грудьми;
– при переломі стопи або гомілки дві шини закріпіть по бокових поверхнях ноги з фіксацією стопи та коліна;
– при сильній кровотечі зав’яжіть шарф, хустку, ремінь на 10-15 см вище місця пошкодження, паличкою сильно закрутіть їх. Травмованого необхідно відвезти в лікарню протягом години, якщо він перебуває на холоді; через 1,5 години – якщо він у теплі. Коли за цей час потерпілого не доставлено в лікувальний заклад, закрутку розпускають, передавлюючи артерію вище рани, а через 8-10 хвилин знову закручують.
Будьте обережними,
Не наражайтеся на небезпеку!
Я погоджуюсь із думкою, що зміни - це найцікавіше у житті. Адже якби ми не розвивались, не прогресували - не було б таким захоплюючим наше буття.
Зміни не завжди бувають у кращу сторону, але у всьому потрібно шукати позитив. Розглянемо приклад героїні однойменного твору Е. Портер, Поліанни. У ранньому віці, втративши батьків, вона потрапила до дитячого будинку. Згодом, її під опіку взяла тітка. Життя Поліанни не було легким, але, попри все, вона кожне випробування долала з усмішкою на вустах, і сприймала його як цікаву пригоду.
Наближення змін може нас лякати. Але не треба боятись - і все буде добре. Так сталось і в моєму житті. Подаючи документи в Малу академію, я сумнівалась: чи мені це справді потрібно. Моя невпевненість зникла після першого ж заняття. Мені було цікаво вивчати психологію, писати свою першу наукову роботу. Після року навчання, я була впевнена, що не помилилась у виборі майбутньої професії. У Літній школі МАНу я знайшла те,чого давно шукала - спілкування з тими, хто мене розуміє, справжніх друзів, досвід.
У висновку хочу сказати, що не треба боятись щось змінювати у своєму житті. Так, не все нове- добре. Але, якщо ти не можеш змінити ситуацію - зміни ставлення до неї. І тоді світ не буде здаватись таким сірим, а навпаки - стане цікавим і яскравим. Кожне випробування треба сприймати зі спортивним азартом, адже, що не вбиває, то робить нас сильнішими. Отже, ніколи не зупиняйтесь, розвивайтесь і радійте всім змінам у житті.