Объяснение:
Чубач
Білa чапля. Ганна Чубач
Білa чапля всіх дурила:
– Я кожух собі купила!
Ще куплю собі хустину
І зостанусь тут на зиму!
Вірив чаплі чорний жук,
І метелик, і павук.
Навіть равлик-недовіра,
Але й він у те повірив.
Тільки жаба-крекотуха
Не хотіла чаплю слухать –
Все стрибала по болоті
Й випускала крик із рота:
– Не хвалися, чапудрило,
Ти кожуха не купила!
Ти не купиш і хустину!
Ти зимуєш на чужині!
Ще земля не стала біла –
Чапля в вирій відлетіла.
Дивувався сорний жук,
І метелик, і павук.
Плакав равлик-недовіра:
– А я вірив! А я вірив!
Тільки жаба на болоті
Полоскала сміх у роті –
Переможемо крекотала:
– Я ж казала! Я ж казала!
За твір не знаю, я писала свою думку)
Объяснение:
1.Г
2.В
3.А
4. В
5.Г
6.Ніякого. як-небудь, казна-де, ні з ким
7.Народ, покинутий на злидні, повинен стратить риси рідні, безслідно стертися з землі. (виділене слово відсутнє)
8.Чимало людей, хоча б раз у житті, замислювалося на тим, чи варто вчитися? А й справді, кому це потрібно? Чому я маю цілими днями сидіти за уроками, вивчаючи теми, які мені не знадобляться в житті? Чому я маю слухати зауваження від вчителя, що я знову не виконав домашнє завдання? Мої думки швидко змінювалися, перш ніж я дав відповіді на ці складні філософські запитання.
Існує безліч прикладів, коли людина будучи майже генієм, відчувала себе нещасною та знедоленою, а є й такі, що ціле життя прожили неуком, проте стали успішними та отримували задоволення.
"Так що, вчитися не потрібно?"- спитаєте ви мене. Моя відповідь така: знання, які ти маєш, ніколи не зникнуть. І навіть якщо ти вважаєш, що це ніколи не знадобиться - ти помиляєшся. Якщо ж ти відчуваєш, що навчання для тебе є неосяжним, то не втрачайте сили та надії. Ви можете бути не дуже розумним, але матимете гарні риси характеру, які згодом до стати великою, успішною людиною!
Називний ти́сяча дві́сті п’ятдеся́т де́в’ять
Родовий ти́сячі двохсо́т п’ятдесяти́ (п’ятдесятьо́х) дев’яти́ (дев’ятьо́х)
Давальний ти́сячі двомста́м п’ятдесяти́ (п’ятдесятьо́м) дев’яти́ (дев’ятьо́м)
Знахідний ти́сячу дві́сті п’ятдеся́т (п’ятдесятьо́х) де́в’ять (дев’ятьо́х)
Орудний ти́сячею двомаста́ми п’ятдесятьма́ (п’ятдесятьома́) дев’ятьма́ (дев’ятьома́)
Місцевий на/у ти́сячі двохста́х п’ятдесяти́ (п’ятдесятьо́х) дев’яти́ (дев’ятьо́х)