Зе-ле-ні-є - 4 склади: 1 склад - відкритий, ненаголошений; 2 склад - відкр., ненаголош.; 3 склад - відкр., наголош.; 4 склад - відкр., ненаголош.
[з] - приголосний, дзвінкий, твердий
[е] - голосний, ненаголошений (позначається як е з маленьким и вгорі праворуч)
[л] - пригол., сонорний, твердий
[е] - голосний, ненаголошений (позначається як е з маленьким и вгорі праворуч)
[н'] - пригол., сонорний, м'який
[і] - голосний, наголошений
[й] - пригол., сонорний, м'який
[е] - голосний, ненаголошений
7 букв, 8 звуків.
Транскрипция слова: [пшын’ич’ный’]
п — [п] — согласный, глухой парный, твёрдый (парный)
ш — [ш] — согласный, глухой парный, твёрдый (непарный, всегда произноится твёрдо), шипящий
е — [ы] — гласный, безударный
н — [н’] — согласный, звонкий непарный, сонорный (всегда звонкий), мягкий (парный)
и — [и] — гласный, ударный
ч — [ч’] — согласный, глухой непарный, мягкий (непарный, всегда произносится мягко), шипящий
н — [н] — согласный, звонкий непарный, сонорный (всегда звонкий), твёрдый (парный)
ы — [ы] — гласный, безударный
й — [й’] — согласный, звонкий непарный, сонорный (всегда звонкий), мягкий (непарный, всегда произносится мягко)
В слове 9 букв и 9 звуков.
1. Ні голубого неба, ні димчатих лісів на горизонті, ні картинних вітряків на сільскому вигоні - нічого я не бачив.
2. Ріка біжить і з сонцем грається і відбиває небеса.
3. Ах, як усього багато: неба, сонця, веселої зелені.
4. Усе навколо: дерева, птахи, люди - сповнене весняної пружності і нестримної сили.
5. І гори, і долини, і поля, і сади були залиті чистим, прозорим, білим світлом.
6. Усе(підмет) іде (присудок), але не все(підмет) минає(присудок) над берегами(обставина) вічної(означення) ріки(додаток).
Відповідь:
Займенник – це самостійна частина мови. Вона вказує на предмети, ознаки предмета, кількість, проте не називає їх. Займенники відповідають на питання хто?, що?, чий? В нашій рідній мові у цієї частини мови є розряд, рід, число та відмінок. Існує 10 розрядів займенників (особові, зворотний, взаємні, присвійні, означальні, вказівні, питальні, відносні, неозначені, заперечні).
Займенник – дуже цікава частина мови, вивчати яку не легко, адже в неї чимало особливостей правопису, відмінювання, розподілу за розрядами. До того ж, займенник – досить функціональна частина мови. Вона повторює те, що було сказано попередньо, без акцентування на цьому уваги. Також ця частина мови допомагає уникати повторів та вказує на шанобливе ставлення до співрозмовника.
Пояснення: