Вчитель-це людина, яка веде нас крок за кроком у доросле життя. Вчитель, як і мати, залишається із нами у радісні і сумні хвилини. Чи кожен вчитель такий? Моя відповідь: ні. Недаремно, у кожного учня є улюблений і не улюблений вчитель. Хтось розуміє підлітка, а комусь незрозумілі усі дитячі проблеми. Є такі вчителі, які вважають, що у підлітка не може бути ніяких проблем, але вони жорстоко помиляються,тому що саме у цьому віці дитина стає людиою, формується ії характер і світогляд. І якщо поряд не буде людини, яка розуміє його, скоріш за все, він обере хибний шлях. Саме тому вчитель повинен бути психологом, він повинен розуміти дитячу душу. Без цього вчитель не буде вчителем, тим паче добрим вчителем.
Українським соловейком назвав дмитро гнатюк ніну матвієнко. і справді, у неї неповторний фольклорний стиль співу. ніна - дуже тонка душа, завжди безпосередня у своєму співі. сольний спів матвієнко своєрідний, оригінальний, він, як чисте раннє повітря, непомітно проникає в серце, зачаровуючи магією мякого голосу, глибиною почуттів і трагізмом людським. співачка майже ніколи не повторює один і той же репертуар. майстерністю народної артистки україни, лауреата державної премії імені тараса григоровича шевченка, ніною матвієнко захоплювалися у багатьох країнах світу: франції. канаді, мексиці та інших, - але найбільшої глибини сягнула співачка у виконанні народної пісні. на відміну від багатьох естрадних співаків вона живе піснею, глибоко переживає під час співу, співає серцем своїм щедрим таким. її народність бере витоки з історії отчого краю, його легенд і , від мудрої селянської філософії, в основі якої - розум, доброта, внутрішній протест проти неправди. прислухайтесь, як співає ніна матвієнко, і ви станете щедрішими, чистішими у помислах і ділах своїх.
Новий рік – моє найулюбленіше свято. напередодні мене завжди охоплює дивне відчуття, наче має статися щось радісне та чарівне. усюди святкова атмосфера, усі готуються до свята – вибирають красиві ялинки, купують різні фрукти, солодощі, готують подарунки для близьких. змалечку новий рік – це наче казка для мене. ми починаємо готуватися до святкування заздалегідь. прибираємо у домі, наряджаємо ялинку, прикрашаємо кімнати кульками, гі, красивими іграшками, святковими лампочками, свічками. мені дуже подобаються новорічні та різдвяні вінки з вітками хвої, яскравими стрічками та фігурками янголів. раніше я таке бачив лише у зарубіжних фільмах, а зараз ця мода дійшла й до нас. мама завжди готує для святкового столу щось незвичне, небуденне. я намагаюся не проспати момент приходу нового року під бій курантів. після останнього удару на вулиці починається феєрверк, який може тривати годину! кожного року до нас у гості приходять родичі та друзі. ми веселимося, проводимо різні конкурси, танцюємо, співаємо. це завжди дуже цікаво, проте я зазвичай рано засинаю. а вранці одразу біжу до ялинки, щоб подивитися, що мені подарували. особливо гарно, коли в новорічну ніч стоїть морозна сніжна погода. у вікнах усіх будинків мерехтять різнокольорові вогники. усі святкують та розважаються. мабуть, через те, що новий рік – це загальне свято, відзначати його так захопливо!
Моя відповідь: ні. Недаремно, у кожного учня є улюблений і не улюблений вчитель. Хтось розуміє підлітка, а комусь незрозумілі усі дитячі проблеми. Є такі вчителі, які вважають, що у підлітка не може бути ніяких проблем, але вони жорстоко помиляються,тому що саме у цьому віці дитина стає людиою, формується ії характер і світогляд. І якщо поряд не буде людини, яка розуміє його, скоріш за все, він обере хибний шлях. Саме тому вчитель повинен бути психологом, він повинен розуміти дитячу душу. Без цього вчитель не буде вчителем, тим паче добрим вчителем.