У багатьох українських селах є криниці, які вважають оберегами, які є пам’яттю про певні події. Було це в серпні 44 року. Розгорілися великі бої в східній Пруссії. Під пекельним вогнем фашистів важко було навіть голову підняти. Притиснутих до землі воїнів мучила спрага, палило почорніле від вибухів сонце. Четверо солдатів намагалися донести до наших бійців живильну воду. Доніс Петро Чабан. Решта загинули. І дав слово солдат, що після перемоги майструватиме для людей криниці. Вирішив механізатор по - своєму увічнити пам’ять 67 загиблих товаришів. У вільний час, у відпустку працював Петро Чабан. Вода іноді з’являлася аж на 20 - му метрі. І ось у навколишніх полях, куди хлібороби колись підвозили воду, у 67 - ми місцях б’ють чисті джерела. А над ними зі смаком оздоблене зовнішнє цямриння. 67 криниць - пам’ятників загиблим героям - землякам, що не повернулися з фронту. Скільки таких криниць на українській землі, оспіваних у піснях, возвеличених в легендах. Віддавна різні народи вважали їх святими місцями. Але вода цих 67 криниць тричі свята. Якщо п’єте воду з цілющого джерела, поклоніться йому.
1. Покинувши північ нарешті, бенкети надовго забуваючи, я відвідав Бахчисарая в забуття дрімаючий палац. 2. Дзюрчить у мармурі вода і капає хладными сльозами, не вщухаючи ніколи. 3. І жив він на берегах Дунаю, не ображаючи нікого. 4. Знехтувавши кайдани освіти, Алеко вільний, як вони. 5. Нехай помру, але нехай помру люблячи! 6. Вершник з ношею мчить чорної буркою, прикриваючи її. 7. У хатинці, співаючи, діва пряде. 8. Змінивши справного і розторопного старосту, він доручив керування села своєї старої ключниці. 9. Повертаючись додому, мені треба було переїжджати Подкумок 10. Під'їжджаючи до сіей станції і дивлячись на природу у вікно, у мене злетіла капелюх
На окне, серебряном от инея, за ночь хризантемы расцвели. (И.Бунин) И потекла новая песня, решительная и решившаяся. (Горький) Несколько успокоенный, я отправился к себе на кваритиру. (Пушкин) Уверенный в своей правоте, Андрей Гаврилович Дубровский мало беспокоился о деле. (Пушкин)).Очень богат русский язык словами, относящимися к временам года и к природным явлениям... (Пауст.). 2) Но было в то же время кругом что-то грозное, с затаенной мощью напоминавшее о себе (Каз.). 3) Вдруг он решил, что нужно что-нибудь мне подарить, и подарил кожаные перчатки, старые, но еще очень хорошие, застегивающиеся на ремешок (Каз.). 4) У нее, у этой зябнувшей от последних заморозков девочки-весны, есть в котомке много хороших слов (Пауст.).
